Рудольф III (король Бургундії)

Рудольф III
Народився970/971
Помер6 вересня 1032
Лозанна, Во, Швейцарія
ПохованняLausanne Cathedrald Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовсередньовічна латина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулкороль
Посадаlay abbot of Saint-Maurice-d'Agauned[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Термін993—1032 роки
ПопередникКонрад I
НаступникКонрад II
Генріх I
Конфесіякатолицтво
РідСтарший Дім Вельфів
БатькоКонрад I
МатиМатільда Каролінг
РодичіГенріх II Святий Редагувати інформацію у Вікіданих і Burchard II of Lyond Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриБерта Бургундська Редагувати інформацію у Вікіданих, Gisela of Burgundyd Редагувати інформацію у Вікіданих, Gerberga of Burgundyd Редагувати інформацію у Вікіданих і Burchard II of Lyond Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зАгальтруда
Ірменгарда
Діти1 син

Рудольф III Лінивий (*Rodolphe le Fainéant 970/971 —6 вересня 1032) — останній незалежний король Прованського королівства у 993—1032 роках.

Життєпис

Походив зі Старшого Дому Вельфів. Син короля Арелата Конрада I та Матільди, доньки Людовика IV, короля Західного Франкського королівства. Після смерті батька у 993 році став новим королем, коронувавшись у Лозанні.

Намагався приборкати місцевих графів, проте наштовхнувся на численні заколоти. При цьому єпископи Верхньої Бургундії стали орієнтуватися на королів Німеччини. Намагаючись протистояти цим викликам, Рудольф III вирішив спиратися на єпископів, яким надавав світські графства: 996 році архієпископу Тарантеза — тарантезьке графство, 999 року єпископу Сьона — графство Вале, 1011 року єпископу Лозанни — графство Во, 1023 року архієпископу В'єнна — В'єннське графство. Завдяки цьому в регіонах становище короля зміцнилося. У 1006 році поступився Базелем на користь Священної Римської імперії.

У 1016 році вимушений був вести війну проти Оттона-Вільгельма, графа Бургундії. Цим скористався імператор Генріх II, який того ж року вдерся до Бургундії та змусив Рудольфа II у Страсбурзі визнати його спадкоємцем бургундського престолу. Це рішення було підтверджено імперським рейхстагом в Майнці у 1018 році.

Після смерті Генріха II новий імператор Конрад II у 1027 році також змусив бургундського короля оголосити спадкоємцем свого сина — принца Генріха.

Помер у 1032 року, після чого розпочалася боротьба за владу над королівством між Едом II, граф Шампанським, Рено I, графом Бургундським, та Конрадом II. Лише у 1034 році Бургундія увійшла до складу Священної Римської імперії як третє королівство, нарівні з Німеччиною і Італією.

Родина

1. Дружина — Агальтруда (д/н-1011)

дітей небуло

2. Дружина — Ірменгарда Савойська (д/н-1057), вдова Ротбальда III, графа Провансу

дітей не було

3. Коханка

Діти:

  • Гуго (д/н-1038), єпископ Лозанни

Примітки

Джерела

  • Louis Halphen, «Il regno di Borgogna», cap. XXV, vol. II (L'espansione islamica e la nascita dell'Europa feudale) della Storia del Mondo Medievale, 1999, pp. 807—821.
  • Hermann Kamp: Burgund. Geschichte und Kultur (= Beck'sche Reihe. 2414). Beck, München 2007, ISBN 978-3-406-53614-4, S. 37 ff.
  • Francois Demotz, L'An 888. Le Royaume de Bourgogne. Une puissance européenne au bord du Léman, Lausanne, Presses polytechniques et universitaires romandes, coll. " Le savoir suisse ", 2012, 142 p., chap. 83