Руцькой Олександр Володимирович
Олександр Володимирович Руцькой рос. Александр Владимирович Руцкой | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
22 вересня 1993 року — 4 жовтня 1993 року за версією З'їзду народних депутатів і Верховної Ради Росії. Повноваження не визнавалися Борисом Єльциним | ||||
Прем'єр-міністр: | Віктор Черномирдін (до 2 жовтня 1993 року за версією Руцького) | |||
Попередник: | Борис Єльцин[1] | |||
Наступник: | Борис Єльцин[2] | |||
| ||||
10 червня 1991 року — 25 грудня 1993 року | ||||
Президент: | Борис Єльцин | |||
Попередник: | посаду засновано | |||
Наступник: | посаду скасовано | |||
до 25 грудня 1991 року Віцепрезидент РРФСР; фактично був на посаді Віцепрезидента Російської Федерації до 4 жовтня 1993 року | ||||
Народження: |
16 вересня 1947 (76 років) Проскурів, Українська РСР, СРСР | |||
Країна: | СРСР→ Росія | |||
Релігія: | Православ'я в Росії[d] і православ'я | |||
Освіта: | Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна, Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Барнаульске вище військове авіаційне училище льотчиківd і Російська академія державної служби | |||
Ступінь: | доктор економічних наук[d] і кандидат військових наук[d] | |||
Партія: | Справедлива Росія, КПРС і Патріоти Росії | |||
Автограф: | ||||
Нагороди: | ||||
Олександр Володимирович Руцькой (рос. Александр Владимирович Руцкой, нар. 16 вересня 1947, Проскурів, Кам'янець-Подільська область, УРСР, СРСР) — російський державний і політичний діяч, генерал-майор авіації, Герой Радянського Союзу.
З 1991 по 1993 — перший і останній віцепрезидент Російської Федерації.
З 22 вересня по 4 жовтня 1993 року — виконувач обов‘язків Президента Російської Федерації, при цьому повноваження не визнавалися Борисом Єльциним.
З 1996 по 2000 — губернатор Курської області.
Живе в місті Одинцово, голова Ради директорів цементного заводу у Воронезькій області. Почесний громадянин Курська.[3]
Війна в Афганістані
Був пілотом штурмовика Су-25 під час війни в Афганістані. Його літак був збитий двічі над базою моджахедів Джавара (провінція Хост): у квітні 1986 року вогнем з землі та 4 серпня 1988 року пакистанським винищувачем F-16. Пара винищувачів F-16 під командуванням льотчика-винищувача Атера Бохарі (англ. Athar Bokhari) вирушила з бази Камра до Міраншаху на перехоплення радянських МіГ-23, ланка яких прикривала вісімку Су-25. Причому пакистанські льотчики штурмовики помітили не одразу. Радарний контакт Атер встановив на відстані 42 км, на відстані 33 км на радарі побачив розділення групи штурмовиків, ракету «Сайдвіндер» пустив з відстані 4600 м. Руцькой приземлився за 15-20 км від кордону, 5 діб блукав горами, потрапив у полон, і через тиждень був повернутий пакистанською владою до Афганістану[4].
Збиття Су-25 з Руцьким — єдиний випадок, який пакистанці вважають сутичкою з радянськими літаками. Решту повітряних боїв вони відносять до ВПС Афганістану[4].
Примітки
- ↑ за версією З'їзду народних депутатів і Верховної Ради Росії.
Не визнавалось Борисом Єльциним - ↑ за версією Бориса Єльцина
- ↑ [Почётный гражданин // Малая Курская Энциклопедия (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 12 червня 2016. Почётный гражданин // Малая Курская Энциклопедия (рос.)]
- ↑ а б Марковский В. (2000). Война в воздухе. Жаркое небо Афганистана. М.: Техника — Молодежи. с. 63.
Посилання
|
|
Це незавершена стаття про російського політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (лютий 2018) |