Річард Лікі

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Річард Ерскін Фрір Лікі
Richard Erskine Frere Leakey
Річард Лікі у 2010 році
Ім'я при народженні	англ. Richard Erskine Frere Leakey[1]
Народився	19 грудня 1944(1944-12-19) Найробі, Британська імперія
Помер	2 січня 2022(2022-01-02) (77 років) Найробі, Кенія
Поховання	Ngong Hillsd[2]
Країна	Кенія
Діяльність	палеоантрополог, політик, охоронець довкілля, захисник довкілля, викладач університету, автобіограф, палеонтолог, антрополог
Alma mater	Lenana Schoold
Галузь	Палеоантропологія
Заклад	Університет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук
Посада	директор  і директор музеюd
Членство	Лондонське королівське товариство  Американська академія мистецтв і наук  Європейська академія[3]  African Academy of Sciencesd
Партія	Safinad
Відомий завдяки:	Автор палеонтологічних відкриттів
Батько	Луїс Лікі[4]
Мати	Мері Лікі[4]
Брати, сестри	Philip Leakeyd  Jonathan Leakeyd
У шлюбі з	Мів Лікі
Діти (3 )	Луїза Лікі[4]
Нагороди	член Лондонського королівського товариства (2007) Медаль Заступниківd (1990) медаль Габбарда (1994) Fellow of the African Academy of Sciencesd (2019) Медаль Лівінгстонаd Lucy Mair Medald (2017)
Річард Лікі у Вікісховищі

Річард Ерскін Фрір Лікі (19 грудня 1944(1944-12-19) , Найробі — 2 січня 2022(2022-01-02) , Найробі)  — кенійський палеоантрополог та політик, автор багатьох антропологічних відкриттів, син Луїса Лікі та Мері Лікі, чоловік Мів Лікі.

Спочатку не збирався вибирати наукову кар'єру, подібно до своїх батьків, працюючи фотографом і гідом, займаючись супроводом туристів в різні заповідники і організацією фільмування. Проте надалі все-таки зайнявся пошуками решток стародавніх людей, починаючи з 1964 року організувавши кілька експедицій. В 1972 на стоянці Кообі Фора на схід від озера Туркана група Річарда Лікі виявила череп, який він визначив як Homo habilis. 1984 року також на озері Туркана було виявлено практично повний скелет давньої людини, що зустрічається у розкопках досить рідко. Ця знахідка отримала назву «Хлопчик з Туркани»^[5]. Наприкінці 1980-х обіймав посади директора Національного музею Кенії та археологічного департаменту. 1989 року покинув музей, увійшовши до уряду Кенії як директор Служби живої природи, де активно займався боротьбою з браконьєрами.

Я тільки знаходжу закам'янілості і надаю фахівцям давати їм назви.

• Становлення людства (The Making of Mankind, 1981);
• Походження людини (Human Origins, 1982);
• Перегляд витоків (Origins Reconsidered, 1991).

У співавторстві з Роджером Левіним:

• Витоки (Origins, 1971)
• Люди Озера: Людство і його витоки (People of the Lake: Mankind and Its Beginnigs, 1978)

• Лики [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] // Онлайн-энциклопедия «Кругосвет».