Світлиця

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Світлиця (значення).
Світлиця в традиційній українській хаті

Світли́ця — кімната;[1][2] невелика кімната у верхній частині будинку;[2] парадна кімната в будинку;[2] головна кімната української оселі, горниця, вітальня. Історично світлицею називали верхнє приміщення у середньовічній житловій будівлі, зазвичай неопалюване, яке призначалося для чистих жіночих занять (рукоділля тощо), мало окремий вхід з ґанком і сходами.

Стіни забудови замку складалися із пустотілих та засипаних землею городен. У пустотілих городнях на рівні землі знаходились:

«светлицы, а сени по пяти сажон, также подле светлицы еще комора».[3]

Ще більше приміщень знаходилось на другому поверсі:

«на подърусех сени, а светлица и комора на 3 сажъни, с коморы тое светлица другая поболша, против тое светлицы сени, а подле сени тое светлица полъпята саженя, сени пред нею таковаж, подле сени тоя комора поменша».[3]

У пізніший період світлиця — кімната в українському житловому будинку, призначена для прийому гостей. Бере початок з парадної кімнати в хоромах часів Київської Русі.

Світлиця і горниця

Горниця — гарно прибрана кімната.[4] Слова «світлиця» і «горниця» часто вживають як синоніми. Але певна різниця між ними існує. Словом «горниця» («гірниця») історично називалося приміщення на підклітті, другому поверсі дому. Праслов'янське *gorьnica утворене від gorьnъ — «верхній», «горній» (пор. «горище»). У горниці, на відміну від підкліття, було кілька вікон. Якщо вікна влаштовували у 3-4 стінах, таку горницю називали світлицею.

Примітки

  1. ↑ Історія української культури: у п'яти томах. Т. 2. Українська культура ХІІІ — першої половини XVII століття / Ред. В. А. Смолій. — К.: Наук. думка, 2001. — 848 с. Доступ: http://litopys.org.ua/istkult2/ikult206.htm
  2. ↑ а б в Світлиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ а б Г.Івакін. Історичний розвиток Києва XIII — середина XVI ст. — К., 1996. — С. 109-189. (Розділ III. Історична топографія пізньосередньовічного Києва) Доступ: http://litopys.org.ua/ivakin/ivak04.htm
  4. ↑ Горниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

Див. також