Сирхавенд

Село
Сирхавенд
азерб. Sırxavənd


Координати 40°03′54″ пн. ш. 46°41′06″ сх. д.H G O

Країна Азербайджан Азербайджан
Район Агдеринський
Висота центру 830 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення 177 осіб (2005)
Часовий пояс UTC+4
GeoNames 584940
OSM ↑3795445 ·R (Агдамський район, Dzhevanshirsky Uyezd, Агдеринський район, Агдеринський район)
Сирхавенд. Карта розташування: Азербайджан
Сирхавенд
Сирхавенд
Сирхавенд (Азербайджан)

Сирхавенд (азерб. Sırxavənd) — село в Агдеринському районі Азербайджанської Республіки. Розташоване на території, яку до 23 вересня 2023 року контролювали незаконні вірменські воєнізовані угруповання.

Історія

До 1991 Сирхавенд був селом Мардакертського району Нагірно-Карабаської автономної області (НКАО) Азербайджанської РСР[1]. Населення займалося тваринництвом, хліборобством, картоплярством та тютюновництвом. У селі була середня школа, медпункт, сільський клуб, бібліотека, кіноустановка[2].

На 1983 року село мало населення понад тисячу осіб[2] і було одним із найбільших азербайджанонаселених сіл району[3].

У 1991 році НКАО була ліквідована, а Мардакертський район був перейменований на Агдеринський[4]. У 1992 році Агдеринський район був скасований, а його територія була розділена між сусідніми Кельбаджарським, Тертерським та Агдамським районами, причому Сирхавенд виявився включеним до Агдамського району. 27 грудня 2023 року Агдерінський район був відновлений у колишніх межах[5].

12 березня 1992 року, у перші місяці Першої Карабаської війни, Сирхавенд був захоплений вірменськими збройними формуваннями. З моменту його захоплення до припинення вогню з боку Азербайджану робилися різні спроби повернути контроль над селом[6][7]. У ході літнього наступу 1992 року азербайджанцям таки вдалося зайняти Сирхавенд[8], проте до червня 1993 року вони знову втратили над ним контроль.

Чотири уродженці села удостоєні «Ордену Азербайджанського прапора». 19 людей загинуло під час Першої Карабаської війни. Багато уродженців села воювали у складі азербайджанських загонів самооборони «Колани»[9]. Село сильно постраждало внаслідок бойових дій.

У 1995 році у покинутому азербайджанцями Сирхавенді оселилися вірмени-вимушені переселенці із сусіднього села Ґазанчи, яке опинилося на момент закінчення Першої Карабаської війни біля лінії зіткнення сторін. Місцева вірменська влада назвала село Нор-Газанчі (вірм. Նոր Ղազանչի, літер. «Новий Ґазанчи») і включила його до складу Мартакертського району[10].

Після Другої Карабаської війни 9 га орних земель у районі села перейшли під контроль Азербайджану, проте гірські пасовища залишились під вірменським контролем. Лінія азербайджанського контролю проходила за 1,5 км від села[11]. Поблизу села знаходиться спостережний пункт російського миротворчого контингенту[12].

За підсумками бойових дій 19 вересня 2023 року Сирхавенд повернувся під контроль Азербайджану. 24-25 вересня вірменські поселенці покинули село[13].

Примітки

  1. ↑ Мельников С. А., Ибрагимов Ч. Г. Азербайджанская ССР. Административно-территориальное деление на 1 января 1977 года / редколлегия: Исаев А. М., Будагов Б. А., Гейбуллаев Г. А.. — 4-е издание. — Баку: Азернешр, 1979. — 215 с.
  2. ↑ а б Азербайджанська радянська енциклопедія / Дж. Кулиев. — Баку : Головна редакція Азербайджанської радянської енциклопедії, 1989. — Т. 9. — С. 5.
  3. ↑ Мамед Саид Орубади «Кровавые годы». {cite web}: Недійсний |deadlink=dead (довідка)
  4. ↑ 279-XII - Azərbaycan Respublikasının Dağlıq Qarabağ Muxtar Vilayətini ləğv etmək haqqında. www.e-qanun.az (азерб.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 29 березня 2021.
  5. ↑ Алиев подписал закон о создании Агдеринского района. Интерфакс—Азербайджан. 27 грудня 2023. Процитовано 27 грудня 2023. [Архівовано 2023-12-27 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Azərbaycan :: Baş səhifə. www.azerbaijans.com (азерб.). Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 26 листопада 2021.
  7. ↑ Abbasoff, Royal. Enver Arazov - Wikipedia. Len.az. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021. [Архівовано 2021-10-20 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Томас де Ваал. Чёрный сад. Армения и Азербайджан между миром и войной = Black garden: Armenia and Azerbaijan through peace and war / пер. з англ. О. Алякринського. — 2005. — С. 283. — ISBN 5-7516-0528-4.

    Осень 1992 года стала кульминацией военных успехов Азербайджана. В какой-то момент азербайджанцы овладели поселком Срхавенд к северу от Степанакерта
  9. ↑ SIRXAVƏND (азерб.). My Aghdara — My Azerbaijan. Архів оригіналу за 13 липня 2010. Процитовано 25 серпня 2010.
  10. ↑ Ղազանչի. դրախտի և դժոխքի միջով (вірм.). Առաջին լրատվական ալիքի. 9 березня 2019. Процитовано 26 січня 2024.
  11. ↑ Азербайджанские ВС снова отошли назад в Мартакерте после переговоров с миротворцами РФ. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
  12. ↑ Брифинг представителя российского миротворческого контингента в Нагорном Карабахе полковника Владислава Демкина (23 июля 2021 г.). 23 липня 2021. Процитовано 26 січня 2024.
  13. ↑ Նոր Ղազանչիի գյուղապետ․ Կին ու երեխա 26 ժամ անտառներում են եղել (вірм.). Голос Армении. 24 січня 2024. Процитовано 26 січня 2024.