Сирійська національна армія

Сирійська національна армія
الجيش الوطني السوري
Участь у війнах: Війна в Сирії
Війна в Лівії
Прапор СНА
Сформоване:2017
Лідери:Анас аль-Абда
Штаб-квартира:Азаз, Алеппо
Регіон діяльності:Північ Сирії:
Чисельність:80,000–100,000 (з жовтня 2019 року)[1]
Союзники:Туреччина Туреччина[2]
Україна Україна[3][4]
Азербайджан Азербайджан
Ізраїль Ізраїль
в Лівії:
Лівія Урядові сили
Опоненти:в Сирії:
Демократичні сили Сирії
Сирія Сирія[2]
Іран Іран
Росія Росія
Хезболла
Файл:Flag of Hayat Tahrir al-Sham.svg Гаят Тахрір аш-Шам (інколи) [5][6][7][8]
Islamic State of Iraq and the Levant ІДІЛ
в Лівії:
Лівія Сили Хафтара

Сирійська національна армія (СНА; араб. الجيش الوطني السوري, аль-Джаїш аль-Вагані ас-Сурі; тур. Suriye Millî Ordusu) — озброєна сирійська опозиційна структура, що складається переважно з сирійських арабських та туркменських повстанців, що діють на півночі Сирії. Зосереджена в окупованих Туреччиною районах, що були захоплені під час операції «Щит Євфрату». Була офіційно заснована у 2017 році під егідою Туреччини, яка забезпечує фінансування, навчання та військову підтримку.[9]

СНА бере свій початок від Вільної сирійської армії, децентралізованої групи озброєних опозиційних сил, заснованих 29 липня 2011 року колишніми офіцерами сирійської армії.[10] Після того як у листопаді 2011 року Туреччина офіційно засудила режим Башара Асада[11], вона почала надавати опозиції зброю та тренування.[12] Спочатку Вільна сирійська армія була ослаблена через внутрішні чвари, брак фінансування та конкуруючі ісламістські групи.[13] У серпні 2016 року Туреччина почала збирати нову коаліцію сирійських повстанських груп, до якої входило багато колишніх бійців, намагаючись створити згуртованішу та ефективнішу опозиційну силу[9]; Після операції «Щит Євфрату» турецький уряд координував дії з Тимчасовим урядом Сирії щодо формування «Національної армії» для забезпечення територіальних здобутків Туреччини.[14]

Офіційними цілями СНА є створення «безпечної зони» на півночі Сирії, консолідація з іншими повстанськими угрупованнями та боротьба як з сирійськими урядовими силами, так і з ісламістами.[15][16] Її присутність поширилася на сусідню провінцію Ідліб під час наступу сирійського уряду на північному заході 2019 року, після чого 4 жовтня 2019 року вона включила в себе Національний фронт визволення.[9]

СНА тісно пов’язана з турецьким урядом, внаслідок чого критики описували СНА як допоміжну армію турецьких збройних сил[17] і як «найманців».[18][19] За межами Сирії Туреччина розгорнула бійців СНА як проксі-силу в конфліктах від Лівії до Південного Кавказу.[20][21]

Склад

Наприкінці червня 2017 року більшість груп протурецької Вільної сирійської армії організувались у три основні військові блоки: Блок Перемоги, Блок Султана Мурада та Блок Леванту. Однак частина інших груп залишилися незалежним. 30 грудня 2017 року угруповання об'єдналися як частини сирійської національної армії. До цього часу у складі СНА були створені три легіони: 1-й, 2-й та 3-й. 15 березня 2018 року повстанські угруповання в селі північного Хомсу утворили 4-й легіон, хоча пізніше вони були евакуйовані до північного Алеппо.

У грудні 2019 року Туреччина почала направляти війська СНА до Лівії для підмоги уряду національної згоди, заснованому в Триполі на тлі Другої громадянської війни в Лівії. Кілька груп членів СНА взяли участь у цій операції, незважаючи на сильне несхвалення тимчасового уряду Сирії.

У квітні 2021 року в Ідлібі було створено додаткове військове формування під назвою Аль-Куват ар-Радіфа (Допоміжні сили)[22].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Khaled Khatib (5 жовтня 2019). "National Army" .. What is the feasibility of integration?. Al-Modon.
  2. ↑ а б Exclusive: Turkey boosts arms to Syrian rebels as Idlib attack looms - rebel sources. Reuters. 12 вересня 2018.
  3. ↑ Syrian opposition backs Ukraine in stand against Russian army. Процитовано 28 лютого 2024.
  4. ↑ A Syrian rebel commander's advice to Ukrainians on how to fight Russian invaders. The Washington Post. Процитовано 28 лютого 2024.
  5. ↑ Hundreds of Turkey-backed rebels leave Manbij frontlines to fight Al Qaeda in Aleppo. The National (Abu Dhabi). 2 січня 2019.
  6. ↑ Syrian National Army sends reinforcements to confront HTS in Western Aleppo, according to military commander of National Army. SMART News Agency. 2 січня 2019. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 4 лютого 2020. [Архівовано 2019-10-27 у Wayback Machine.]
  7. ↑ TURKISH-BACKED SYRIAN NATIONAL ARMY JOINS BATTLE AGAINST HAY'AT TAHRIR AL-SHAM – REPORT. South Front. 4 січня 2019. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 4 лютого 2020.
  8. ↑ The fight between Tahrir al-Sham and the National Front extends to the northern countryside of Idlib in the 5th day of the bloody clashes that killed about 130 fighters and civilians. SOHR. 5 січня 2019.
  9. ↑ а б в Turkey's Gradual Efforts to Professionalize Syrian Allies. Carnegie Endowment for International Peace (англ.). Процитовано 21 березня 2022.
  10. ↑ Defecting troops form 'Free Syrian Army', target Assad security forces. Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 21 березня 2022.
  11. ↑ Turkey tells Syria's Assad: Step down!. Reuters (англ.). 22 листопада 2011. Процитовано 21 березня 2022.
  12. ↑ Syria's opposition has been led astray by violence | Haytham Manna. the Guardian (англ.). 22 червня 2012. Процитовано 21 березня 2022.
  13. ↑ Banco, Erin (14 березня 2015). Four Years Later, The Free Syrian Army Has Collapsed. International Business Times. Процитовано 21 березня 2022.
  14. ↑ Turkey-backed opposition to form new army in northern Syria. Turkey-backed opposition to form new army in northern Syria (англ.). Процитовано 21 березня 2022.
  15. ↑ What is the new Syrian National Army?. What is the new Syrian National Army? (англ.). Процитовано 21 березня 2022.
  16. ↑ Coskun, Orhan; Sezer, Seda (19 вересня 2016). Turkey-backed rebels could push further south in Syria, Erdogan says. Reuters. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 2 липня 2017.
  17. ↑ z.ujayli (20 квітня 2021). The Auxiliary Forces Formed to Boost Turkey's Military Presence in Idlib. Syrians for Truth and Justice (амер.). Процитовано 21 серпня 2021.
  18. ↑ Syrian mercenaries sustain Turkey's foreign policy | DW | 30.09.2020. DW.COM.
  19. ↑ Reuters Staff (15 лютого 2016). Russia says Turkey helps 'jihadis, mercenaries' to penetrate Syria. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020 — через lta.reuters.com. [Архівовано 2020-10-09 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Exclusive: 2,000 Syrian fighters deployed to Libya to support government. the Guardian. 15 січня 2020.
  21. ↑ Reports: Turkey sent Syrian fighters to Azerbaijan • The Syrian Observatory For Human Rights. 29 вересня 2020.
  22. ↑ The Auxiliary Forces Formed to Boost Turkey’s Military Presence in Idlib. April 20, 2021