Скляні бджоли
| Скляні бджоли | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Gläserne Bienen | ||||
 | ||||
| Жанр | науково-фантастичний роман | |||
| Форма | роман  | |||
| Автор | Ернст Юнґер | |||
| Мова | німецька | |||
| Опубліковано | 1957 | |||
| Країна |  Німеччина | |||
| Видавництво | Klett | |||
| Опубліковано українською | 2017 | |||
| Переклад | Роман Осадчук (2017) | |||
|
| ||||
«Скляні бджоли» (нім. Gläserne Bienen) — науково-фантастичний роман німецького письменника Ернста Юнґера, опублікований 1957 року. Події роману описують два дні з життя капітана Ріхарда, безробітного екс-кавалерійця, що відчуває себе загубленим у світі, що став технологічно просунутішим і безособистісним. Ріхард погоджується на співбесіду до Компанії Цаппароні, що розробляє та виготовляє роботів, зокрема й титулярних скляних бджіл. Оповідь Ріхарда від першої особи[en] поєднує опис незвичайної співбесіди на роботу, автобіографічних спогадів з його дитинства та служби в армії, та рефлексії на теми технологій, війни, історичних змін і моралі.
Останніми роками Юнґерові прогнози щодо майбуття технологій, що осмислювались як технофобії алегорії або натхненна критика новозмінених взаємин технологій, природи та людини, стала по-новому дочасною. Американський науковий фантаст Брюс Стерлінґ склав переднє слово для Книжкового огляду[en] «Нью-Йорк Таймс» 2000 року, зауваживши, що викладені в книзі «міркування щодо технологій та промисловості є до моторошності прогностично правильними».
Реакція критики
«Скляні бджоли» Ернста Юнґера зустріли неоднозначну реакцію критиків, особливо в перші роки свого існування. У біографії Юнґера «Сумнівне минуле: Ернст Юнґер і політика літератури після нацизму» Еліот Єль Німан вказує на критичні зауваження Ґюнтера Оліаса, Вольфґанґа Шверброка та Ґюнтера Блока, датовані 1957 роком. Оліас стверджує, що аргумент Юнґера є неактуальним для того часу, стверджуючи: «Не схоже, що технологія замінює природу людини так, як думає Юнґер. Він вигадує романтичні конструкції». Шверброк назвав історію «штучною», а Блок стверджував, що Юнґер не зміг реалістично зобразити технологію і занадто покладався на алегорію. З іншого боку, інші говорили, що його стиль після «Геліополіса» покращився, і він показав більше тепла та життєвості. Загалом, за словами Еліота Німана, «загальне враження залишається…», що книзі просто «не було що сказати».[1]
Література
- Bullock, Marcus Paul (1992). The Violent Eye: Ernst Jünger's Visions and Revisions on the European Right. Detroit: Wayne State University Press. с. 338. ISBN 0-8143-2334-0.
- Cooley, John K. (Autumn 1958). The Adventures of Ernst Jünger. Books Abroad. Norman, OK: University of Oklahoma. 32 (4): 365—368. JSTOR 40097963.
(необхідна підписка) - Featherstone, Mark (2005). Ruin Value. Journal for Cultural Research. 9 (3): 311. doi:10.1080/14797580500179634.[недоступне посилання з 01.07.2011]
- Fore, Devin (2008). The Entomic Age. Grey Room. 33: 27—55. doi:10.1162/grey.2008.1.33.26.
- Goudreau, Kim (August 2010). Lend Me Your Ears: The Truth in the Fiction of The Glass Bees by Ernst Jünger. Bulletin of Science, Technology & Society. 30: 240. doi:10.1177/0270467610373817. Процитовано 21 квітня 2011. (необхідна підписка)
- James, Clive (23 Feb 2007). Ernst Jünger and the Nazis. - By Clive James - Slate Magazine. Slate Magazine. The Slate Group. с. 2. Процитовано 27 квітня 2011.
- Jünger, Ernst (2000). The Glass Bees. The New York Review of Books. ISBN 978-0-940322-55-4.
- Kochhar-Lindgren, Gray (9 грудня 1998). Ethics, Automation, and the Ear: Capitalism, Technology, and the Suspension of Animation in Ernst Jünger's The Glass Bees. CTHEORY. University of Victoria. Процитовано 17 квітня 2011.
- Loose, Gerhard (Summer 1958). Review of Gläserne Bienen by Ernst Jünger. Books Abroad. Norman, OK: University of Oklahoma. 32 (3): 264. JSTOR 40098301. (необхідна підписка)
- Loose, Gerhard (1974). Ernst Jünger. Twayne's World Authors Series. New York: Twayne Publishers, Inc. с. 98–106. ISBN 0-8057-2479-6.
- McAllister, Andrew (2001). Zapparoni's robot wars. TLS. 5121: 21.
- Neaman, Elliot Yale (1999). A Dubious Past: Ernst Jünger and the Politics of Literature after Nazism. Los Angeles: University of California Press. с. 199–200. ISBN 978-0-520-21628-0.
- Nevin, Thomas (1996). Ernst Jünger and Germany: Into the Abyss, 1914–1945. Duke University Press. ISBN 0-8223-1879-2.
- Simkin, John. Ernst Junger. Spartacus Educational. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 26 квітня 2011.
- Sterling, Bruce (2000), Introduction, The Glass Bees, New York: New York Review of Books, ISBN 0-940322-55-2.
- Turnbull, Neil (2009). Holden, James (ред.). Heidegger and Jünger on the 'significance of the century': technology as a theme in conservative thought (PDF). Writing Technologies. Nottingham: Nottingham Trent University. 2.2: 16. ISSN 1754-9035. Процитовано 4 квітня 2011.
Творчість Ернста Юнґера | ||
|---|---|---|
| Щоденники та документалістика | «В сталевих грозах» (1920) • «Перелісок 125» (1924) • «Вогонь і кров» (1925) • «Авантюрне серце» (1938) • «Робітник. Панування і ґештальт» (1932) • «Сади і вулиці» (1942) • «Випромінювання» (1949) • «Біля стіни часу» (1959) • «Наближення. Наркотики і сп’яніння» (1970) • |  |
| Романи | «На Мармурових скелях» (1939) • «Геліополіс» (1949) • «Скляні бджоли» (1957) • «Рогатка» (1973) • «Оймесвіль» (1977) | |
| Повісті та оповідання | «Штурм» (1923) • «Африканські ігри» (1936) • «Візит до Годенхельма» (1952) • «Полювання на кабана» (1952) • «Проблема Аладдіна» (1983) • «Небезпечна зустріч» (1985) | |
| Есеї | «Війна як внутрішнє переживання» (1922) • «Мир. Слово до молоді Європи і молоді світу» (1945) • «Лісовий біжинець» (1950) • «Через межу» (1952) • «Гордіїв вузол» (1953) • «Світова держава» (1960) • «Зміна гештальту. Прогноз на XXI століття» (1993) | |
Попередній перегляд приміток
- ↑ Neaman, Elliot Yale (1999). A dubious past : Ernst Junger and the politics of literature after Nazism. Berkeley: University of California Press. ISBN 0-520-21628-8. OCLC 39671284.