Скотт Арфілд

Ф
Скотт Арфілд
Скотт Арфілд
Скотт Арфілд
Особисті дані
Повне ім'я Скотт Натаніель Арфілд
Народження 1 листопада 1988(1988-11-01) (36 років)
  Лівінгстон, Шотландія
Зріст 178 см
Вага 69 кг
Громадянство  Шотландія
 Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Шотландія «Рейнджерс»
Номер 37
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2007–2010 Шотландія «Фолкерк» 108 (13)
2010–2013 Англія «Гаддерсфілд Таун» 96 (7)
2013–2018 Англія «Бернлі» 177 (21)
2018– Шотландія «Рейнджерс» 113 (24)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2007 Шотландія Шотландія U-19 2 (0)
2007–2010 Шотландія Шотландія U-21 17 (3)
2009 Шотландія Шотландія Б 1 (0)
2016–2019 Канада Канада 19 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 травня 2022.

Скотт Арфілд (англ. Scott Arfield, нар. 1 листопада 1988, Лівінгстон) — канадський та шотландський футболіст, півзахисник шотландського клубу «Рейнджерс». Виступав за молодіжні збірні Шотландії та національну збірну Канади.

Клубна кар'єра

«Фолкерк»

Арфілд пройшов через академію шотландського «Фолкерка» і отримав можливість грати за першу команду. Він дебютував за «Фолкерк» 4 серпня 2007 року у виграному 4:0 гостьовому матчі проти «Гретни» в день відкриття сезону 2007/08[1]. Свій перший гол він забив у програному 2:4 матчі з «Інвернесс Каледоніан Тісл»[2]. Потім він забив двічі у виграному 4:0 матчі проти «Сент-Міррена». У грудні 2007 року Арфілд отримав приз найкращого молодого гравця місяця в шотландській Прем'єр-лізі[3]. У лютому 2008 року він підписав новий п'ятирічний контракт з «Фолкерком»[4] і закінчив сезон з трьома голами в 35 матчах ліги.

Скотт Арфілд у складі «Фолкерка». 2009 рік

У сезоні 2008/09 Арфілд виграв свій другий приз найкращому молодому гравцеві місяця, цього разу за вересень 2008 року[5]. Він був у складі «Фолкерка», коли команда поступилася 0:1 «Рейнджерсу» у фіналі Кубка Шотландії. Арфілд забив 10 голів в сезоні 2008/09, сім з них — в лізі.

Наступного сезону Арфілд отримав 10-й номер, який раніше носив Стівен Преслі. «Гамільтон Академікал» запропонував £ 100 000 за Арфілда в серпні 2009 року, але «Фолкерк» відхилив пропозицію з формулюванням «ми засумнівалися, чи не пропустили ми нуль у запропонованій сумі»[6].

Перша поява Арфілда на полі в сезоні 2009/10 відбулася в переможному 1:0 домашньому матчі Ліги Європи проти «Вадуца»[7]. Він закінчив сезон з трьома голами в 36 матчах ліги, але «Фолкерк» вилетів з Прем'єр-ліги.

Після вильоту «Фолкерка» пішли чутки про прийдешнє звільнення Арфілда з клубу. 17 травня 2010 року було підтверджено, що гравець веде переговори з англійським «Гаддерсфілд Таун» і повинен пройти медогляд в клубі. До того часу «Фолкерк» вже відхилив пропозиції «Гамільтон Академікал», «Гіберніана»[8], «Гарт оф Мідлотіана» та «Саутгемптона».

Арфілд покинув «Фолкерк», зігравши за клуб в цілому 108 матчі й забивши 13 голів. Він провів свій останній матч за «Фолкерк» проти «Кілмарнока», який і оформив клубу виліт у нижчий дивізіон[9].

«Гаддерсфілд Таун»

Сезон 2010/11

21 травня 2010 року було оголошено, що Арфілд підписав контракт з «Гаддерсфілд Таун», а «Фолкерк» отримав за нього £ 400 000, але надалі виплата могла збільшитися до £ 600 000 за певної кількості проведених матчів[10].

Гравець дебютував за «Гаддерсфілд» в переможному 3:0 матчі з «Ноттс Каунті» 7 серпня 2010 року[11]. 11 вересня 2010 року він забив свій перший гол за «тер'єрів» на стадіоні «Брисбен Роуд» у ворота «Лейтон Орієнт», матч закінчився 2:1 на користь «Гаддерсфілда». Через тиждень Арфілд забив свій перший гол на домашньому стадіоні «Гаддерсфілда» проти «Йовіл Таун» (4:2).

Сезон 2011/12

Арфілд був постійним гравцем основи «Гаддерсфілда», зіграв 38 матчів і забив два голи у всіх змаганнях, «Гаддерсфілд» закінчив сезон в плей-оф і отримав право боротися за вихід у Чемпіоншип. У фіналі на «Вемблі» «Гаддерсфілд» обіграв «Шеффілд Юнайтед» по пенальті (8:7), Арфілд забив свій пенальті, зробивши рахунок 2:1 на користь свого клубу[12].

Сезон 2012/13

У першому сезоні «Гаддерсфілда» в Чемпіоншипі Арфілд рідше з'являвся на полі й в кінці сезону був відпущений клубом разом з Томом Кларком і Аланом Лі[13].

Скотт Арфілд (праворуч) у складі «Бернлі». 2015 рік.

«Бернлі»

Після відходу з «Гаддерсфілда» Арфілд пройшов перегляд в «Бернлі» і забив у переможному 3:0 матчі з «Корк Сіті» 15 липня 2013 року[14], через 4 дні він підписав з «бордовими» контракт на два роки[15]. Арфілд взяв 37-й номер на згадку про гравця юнацького складу «Фолкерка» Крейга Гованса, який носив той же номер і загинув у залізничній аварії у 2005 році[16]. Арфілд забив свій перший офіційний гол за «Бернлі» 6 серпня 2013 року, в матчі з «Йорк Сіті» (4:0) в Кубку Ліги[17]. Всього в тому сезоні гравець забив 9 голів у 49 матчах за «Бернлі». «Бернлі» домігся виходу в Прем'єр-Лігу, а Арфілд підписав контракт з клубом на три роки в липні 2014 року[18].

Скотт Арфілд під час виступів за «Рейнджерс». 2018 рік.

Арфілд забив у своєму дебютному матчі в Прем'єр-лізі проти «Челсі» в матчі відкриття сезону, проте за підсумками сезону 2014/15 «Бернлі» зайняло 19 місце і вилетіло назад у Чемпіоншип, а через рік, вигравши його, знову повернулось у Прем'єр-лігу. Відіграти за клуб з Бернлі 177 матчів в національному чемпіонаті.

«Рейнджерс»

У 2018 році Арфілд підписав 4-річний контракт з «Рейнджерс»[19]. 7 квітня 2019 року Арфілд зробив свій перший хет-трик у грі проти «Мотервелла» (3:0)[20][21].

2021 року Арфілд допоміг «Рейнджерсу» вперше за 10 років виграти чемпіонський титул, завершивши сезон без поразок і набравши рекордні 102 очки[22]. Наступного року він став з командою володарем Кубка Шотландії[23], а також допоміг команді стати фіналістом Ліги Європи. Наразі встиг відіграти за шотландський клуб 113 матчів у національному чемпіонаті.

Виступи за збірні

Арфілд в грі за молодіжну збірну Шотландії

Шотландія

Арфілд грав за молодіжні збірні Шотландії до 19 та до 21 років і другу збірну[24][25][26].

Він дебютував за молодіжну збірну в товариському матчі (3:1) проти Австрії[24]. Арфілд був членом збірної Шотландії у віці до 21 року і зіграв у жовтні 2007 року проти (0:4)[25]. Він був постійним гравцем команди Біллі Старка протягом європейських відбіркових кампаній 2009 і 2011 років[25]. Перший гол за «молодіжку» Арфілд забив у нічийному 2:2 матчі з Україною 6 лютого 2008 року[25].

Перший і єдиний матч за другу збірну Шотландії провів проти другої команди Північної Ірландії на стадіоні Excelsior в Ердрі 6 травня 2009 року. Шотландія виграла гру 3:0.

Канада

Оскільки батько Арфілда народився в Торонто, гравець мав право виступати за збірну Канади[27]. У лютому 2016 року повідомлялося, що гравець готовий подати заявку в ФІФА, щоб приєднатися до збірної Канади, більше не сподіваючись на виклик в головну збірну Шотландії[28][29].

В березні 2016 року Арфілд був включений до складу команди Канади на відбірковий матч до ЧС проти Мексики[30][31][32]. Він дебютував 25 березня, замінивши Тозейнта Рікеттса у програному 0:3 домашньому матчі з Мексикою[33]. Арфілд був включений до складу збірної Канади на Золотий кубок КОНКАКАФ 2017

Наступного року у складі збірної був учасником розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 2017 року у США[34]. На турнірі в першому ж матчі проти збірної Французької Гвіани (4:2) Арфілд відзначився голом, який став першим для Скотта у футболці збірної. За два роки Арфілд був викликаний до збірної для участі у наступному Золотому кубку КОНКАКАФ 2019 року[35], де знову у першому матчі в груповому раунді проти збірної Мартиніки забив гол на 67-й хвилині і разом із командою здобув перемогу з рахунком 4:0. На обох континентальних першостях канадці вилетіли на стадії чвертьфіналу.

Арфілд був включений до попередньої заявки з 60 гравців на Золотий кубок КОНКАКАФ 2021 року[36], але не потрапив до остаточної команди з 23 осіб[37] і у січні 2022 року Арфілд оголосив про завершення своїх виступів за збірну[38]. Всього у її складі півзахисник провів 19 ігор і забив 2 голи.

Досягнення

«Бернлі»: 2015/16
«Рейнджерс»: 2020-21
«Рейнджерс»: 2021-22

Примітки

  1. ↑ Gretna 0-4 Falkirk. BBC Sport (англ.). 4 серпня 2007. Архів оригіналу за 9 лютого 2009. Процитовано 28 червня 2017.
  2. ↑ Inverness CT 4-2 Falkirk. BBC Sport (англ.). 29 вересня 2007. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 28 червня 2017.
  3. ↑ Arfield wins monthly player prize. BBC Sport (англ.). 20 січня 2008. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 28 червня 2017.
  4. ↑ Arfield pens new Bairns contract. BBC Sport (англ.). 28 лютого 2008. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 28 червня 2017.
  5. ↑ Arfield wins young player award. BBC Sport (англ.). 5 жовтня 2008. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 28 червня 2017.
  6. ↑ Falkirk reject Arfield bid. Sky Sports (англ.). 3 серпня 2009. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 28 червня 2017.
  7. ↑ Falkirk 1-0 Vaduz. BBC Sport (англ.). 16 липня 2009. Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
  8. ↑ Arfield happy at Falkirk. Sky Sports (англ.). 1 вересня 2009. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 28 червня 2017.
  9. ↑ Clive Lindsay (8 травня 2010). Kilmarnock 0-0 Falkirk. BBC Sport (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2010. Процитовано 28 червня 2017.
  10. ↑ Arfield joins Huddersfield Town. BBC News (англ.). 24 травня 2010. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 28 червня 2017.
  11. ↑ Notts County 0-3 Huddersfield. BBC Sport (англ.). 7 серпня 2010. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
  12. ↑ Huddersfield promoted after epic shoot-out win over Sheffield United. BBC Sport (англ.). 26 травня 2012. Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 28 червня 2017.
  13. ↑ Dave Sykes (6 травня 2013). Town's retained list confirmed. Huddersfield Town (англ.). Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 28 червня 2017.
  14. ↑ David Jones appears in Burnley friendly win at Cork City. BBC Sport (англ.). 16 липня 2013. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 28 червня 2017.
  15. ↑ Burnley complete move for Huddersfield midfielder Scott Arfield. Sky Sports (англ.). 19 липня 2013. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 28 червня 2017.
  16. ↑ Scott McDermott (4 травня 2014). Burnley star Scott Arfield honours memory of tragic Falkirk підлітків Craig Gowans. Daily Record (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 28 червня 2017.
  17. ↑ York 0-4 Burnley. BBC Sport (англ.). 6 серпня 2013. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
  18. ↑ Burnley extend contract for midfielder Scott Arfield. BBC Sport (англ.). 6 серпня 2013. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 28 червня 2017.
  19. ↑ Арфілд став гравцем "Рейнджерс". Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
  20. ↑ Motherwell 0-3 Rangers: Scott Arfield hat-trick seals comfortable win. BBC Sport. 7 квітня 2019.
  21. ↑ Rangers: Scott Arfield thanks unselfish Jermain Defoe for first hat-trick. BBC Sport. 8 квітня 2019.
  22. ↑ Celtic concede title after United draw. BBC Sport.
  23. ↑ Rangers beat Hearts in extra time to win Scottish Cup. BBC Sport (брит.). Процитовано 24 травня 2022.
  24. ↑ а б Scott Arfield – U19 Squad. Scottish Football Association. Процитовано 10 вересня 2011.
  25. ↑ а б в г Scott Arfield – U21 Squad. Scottish Football Association. Процитовано 10 вересня 2011.
  26. ↑ Scott Arfield – U21 Squad. Scottish Football Association. Процитовано 10 вересня 2011.
  27. ↑ Brian McLauchlin (20 травня 2015). Scott Arfield: Scotland call-up would be 'pinnacle' of career. BBC Sport (англ.). Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 28 червня 2017.
  28. ↑ Tyrone Marshall (6th February 2016). Canada calling for Burnley's proud Scott. Lancashire Telegraph (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
  29. ↑ Daniel Squizzato (6 лютого 2016). Report: Burnley midfielder Scott Arfield to be called up for canada's World Cup qualifiers vs. Mexico. MLSsoccer.com (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
  30. ↑ 2016-03 2018 FIFA World Cup Qualifiers. Canada Soccer (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
  31. ↑ Arfield Receives First Canada Call-Up. Burnley Football Club (англ.). 18 березня 2016. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 28 червня 2017. [Архівовано 2017-09-18 у Wayback Machine.]
  32. ↑ Canada Soccer on Twitter. Twitter (англ.). 18 березня 2016. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 28 червня 2017.
  33. ↑ Marc Weber (26 березня 2016). Scott Arfield's first Canadian cap a joy, even in an 'eye-opening' loss to Mexico. The Province (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 28 червня 2017.
  34. ↑ Canada selects dynamic squad for 2017 CONCACAF Gold Cup. Canada Soccer (англ.). 27 червня 2017. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 28 червня 2017. [Архівовано 2017-07-01 у Wayback Machine.]
  35. ↑ Together We Rise: Canada Soccer announces squad for the 2019 Concacaf Gold Cup. 30 травня 2019. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 26 травня 2022. [Архівовано 2020-07-24 у Wayback Machine.]
  36. ↑ O'Connor-Clarke, Charlie (18 червня 2021). CanMNT names 60-man preliminary roster for Concacaf Gold Cup; Jebbison & Akinola included. Canadian Premier League.
  37. ↑ Borg, Simon (1 липня 2021). Canada unveils 2021 Gold Cup roster: Who made the Canada men's national soccer team?. Sporting News.
  38. ↑ Jacques, John (16 січня 2022). Arfield Retires From International Football. Northern Tribune.

Посилання