Скрипковий майстер

Романтизований портрет Антоніо Страдіварі, одного з найвидатніших скрипкових майстрів, на гравюрі XIX століття
Скрипковий майстер за роботою
У майстерні сучасного скрипкового майстра
Інструменти скрипкового майстра

Скрипковий майстер, скри́пник (нім. Geigenbauer) — майстер, який займається створенням та ремонтом смичкових струнних музичних інструментів.

Французьке слово luthier, та аналогічні терміни в англійській (luthier) чи італійській (liutaio) мовах позначають майстра, що займається створенням та ремонтом всіх струнних музичних інструментів, у тому числі щипкових музичних інструментів. У німецькій мові слово «Geigenbauer» відповідає українському «скрипковий майстер», «скрипник». В українській мові розрізняють назви Майстер смичкових музичних інструментів та Майстер щипкових музичних інструментів.

Відомі скрипкові майстри

Див. також: Скрипкові майстри.

Італійські

Австрійські

  • Франц Гайсенгоф (Franz Geissenhof, 1753–1821)
  • Йоганн Георг Тір (Johann Georg Thir, також Thier, близько 17
  • Маттіас Тір (Mattias Thir, також Thier, молодший брат Георга Тіра, 18 в.)
  • Давид Техлер (David Tecchler, 1666–1748)
  • Міхаель Ігнац Штадлманн (Michael Ignaz Stadlmann, близько 1756–1813)
  • Йоганн Шорн (Johann Schorn, 1658-1718)
  • Якоб Штайнер (Jakob Stainer, близько 1617–1683)

Англійські

  • Родина Гілл (Hill)
  • Беньямін Банкс (Benjamin Banks) з Солсбері
  • Барак Норман (Barak Norman)
  • Хуго Менсон (Hugues Manson)

Нідерландські

  • Хендрик Якобс (Hendrik Jacobs, 1629–1704)
  • Пітер Ромбутс (Pieter Rombouts, 1667–1740)

Німецькі

  • Леопольд Відгальм
  • Август Шустер Карл
  • Маттіас Клотц (Matthias Klotz, також Mathias Cloz, Khloz, Khlotz, 1653–1743)
  • Отто Мекель (Otto Möckel, 1869–1937)
  • Людвіг Нойнер (Ludwig Neuner, 1840–1897)

Польські

  • Марцин Гробліч (Marcin Groblicz, учень Гаспаро Бертолотті да Сало, близько 1540–1609)

Російські

  • Воробйов Олексій Євгенович (Москва)
  • Ароев Рафаїл Олексійович (Санкт-Петербург)
  • Балашов Микола Євгенович (Москва)
  • Батов Іван Андрійович (1767–1841)
  • Вітачек Євген Францевич (1880–1946) Чехословаччина-Росія
  • Горшков Борис Львович (Москва)
  • Горшков Лев Олександрович(Москва) 1910–1983 рр.
  • Горшков Сергій Борисович (Москва)
  • Горшков Юрій Борисович(Москва)
  • Калашников Володимир Володимирович (Москва)
  • Керченко Яків Якович(Москва) 1929–2005 рр..
  • Китов Володимир Олександрович(С.Петербург)
  • Киттель Микола (1806–1868)
  • Леман, Анатолій Іванович (1859–1913)
  • Супрун В'ячеслав Йосипович (Москва)
  • Щюдтц Павло Павлович (Москва)
  • Яровий Денис Володимирович (1921–1990)
  • Якименко Володимир Андрійович (Санкт-Петербург)

Французькі

  • Етьєн Ватло
  • Жан Батист Війом (Jean Baptiste Vuillaume, 1798–1875)
  • Джузеппе Фіоріні (Giuseppe Fiorini, 1861–1934)
  • Франсіс Шено (Francis Chanot, 1788–1825)
  • Юґ Еміль Блонделе (Hugues Emile Blondelet, 1875-1928)
  • Шарль Франсуа Ґан (Charles François Gand, 1787-1845) та його сини Шарль Адольф, Нікола Ежен.
  • Оґюст Себастьєн Барнардель (Auguste Sebastien Bernardel, 1798-1870) та його сини Ґюстав Адольф і Ернест Оґюст.
  • Брати Ґан і Бернардель (Gand et Bernardel frères, 1866-1886)
  •  Жозеф Ель (Joseph Hel, 1842-1902)
  • Жан Жозеф Оноре Деразе (Jean Joseph Honoré Derazey, 1794-1883)
  • Жан Бауер (Jean Bauer, 1914-2005)
  •  Луї Ґерсан (Louis Guersan, 1713-1781)
  •  Жан Анрі Надерман (Jean Henri Naderman)
  •  Ґаспар Тіфенбрюкер (Gaspar Tieffenbrucker, 1514 - 1571)

Чеські

  • Йозеф Богуміл Герклік (Josef Bohumil Herclík, 1903–1987)
  • Йоганнес Кулік (Johannes Kulík, 1800–1872) Прага
  • Йозеф Антонін Ласке (Joseph Antonín Laske, 1738–1805)
  • Ладіслав Прокоп (Ladislav Prokop)
  • Пржемисл Отакар Шпідлен (Přemysl Otakar Špidlen, 1896–1958)
  • Карел Вавра (Karel Vávra, 1903–1973)

Українські

Японські

  • Мазакічі Судзукі (Masakichi Suzuki, 1859–1944)
  • Сороку Мурата (Soroku Murata, 1927-2020)

Примітки

  1. ↑ Буковинський Страдіварі здобув бронзу на ХІІІ Міжнародному конкурсі ім. Чайковського. zik.ua. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 9 червня 2016. [Архівовано 2016-08-09 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Сергій Голубокий: скрипковий майстер. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014.
  3. ↑ Про Олександра Карпова та інших українських майстрів див. проспект Першої виставки музичних інструментів «Індивідуаліс», Львів, 2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2013. Процитовано 13 лютого 2014. [Архівовано 2013-12-04 у Wayback Machine.]
  4. ↑ http://postup.brama.com/usual.php?what=51136 [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] «Поступ»: Український Страдіварі (30.03.2006)
  5. ↑ Виставка музичних інструментів ІНДИВІДУАЛІС 2013 Презентація скрипкового майстра Івана Петровці. Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 13 лютого 2014.
  6. ↑ Володимир Солоджук: Моє ремесло - звичайна робота. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014.
  7. ↑ Виставка музичних інструментів ІНДИВІДУАЛІС 2013 Презентація скрипкового майстра Романа Шмігельского. Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 13 лютого 2014.
  8. ↑ Виставка музичних інструментів ІНДИВІДУАЛІС 2013 Презентація скрипкового майстра Андрія Харченка. Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 13 лютого 2014.
  9. ↑ Про українські традиції скрипкового майстрування. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. [Архівовано 2014-02-22 у Wayback Machine.]

Див. також

Література

  • Скрипкові майстри України : короткий довідник / [укл. С. Голубокий]. – Київ: Конус – Ю, 2006.
  • René Vannes, Dictionnaire Universel des Luthiers
  • "Le violon dans l'âme"... dans le secret d'un atelier de lutherie. Ed. Les Amis de la Musique, Spa, Belgique
  • Historical Lute Construction by Robert Lundberg, Guild of American Luthiers (2002) ISBN 0-9626447-4-9
  • The Complete Luthier's Library. A Useful International Critical Bibliography for the Maker and the Connoisseur of Stringed and Plucked Instruments. Bologna, Florenus Edizioni 1990. ISBN 88-85250-01-7

Посилання


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.