Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні
Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2023 рік налічує 8 найменувань, що приблизно становить 0,69 % від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1157 станом на 2023 рік).
12 жовтня 1988 року Україна, ще перебуваючи у складі СРСР, ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини[1], а перша українська пам'ятка увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини 1990 року на 14-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО[2]. Надалі список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні поповнювався у 1998[3], 2005[4], 2007[5], 2011[6], 2013 та 2023 роках. Крім того, список пам'яток зазнавав змін та розширювався у 2005[4], 2008[7], 2011[6], 2017 та 2021 роках.
Так, 2005 та 2021 роках зазнала змін буферна зона об'єкта Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра[8], 2008 року незначних змін зазнав об'єкт Ансамбль історичного центру Львова[9], 2011 року об'єкт Букові праліси Карпат було розширено внаслідок включення до Списку об'єктів Світової спадщини давніх букових лісів Німеччини[10], а 2017 року цей об'єкт було розширено додаванням об'єктів з 9 європейських країн, у тому числі було додано 9 українських об'єктів.
З-поміж 8 об'єктів 7 є об'єктами культурного (критерії i-vi) й 1 — природного типу (критерії vii-x). Детальний розподіл об'єктів за критеріями подано у таблиці нижче. Невідповідність кількості об'єктів у таблиці з загальною кількістю об'єктів зумовлена тим, що одна пам'ятка може відповідати кільком критеріям.
i | ii | iii | iv | v | vi | vii | viii | ix | x |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 6 | 3 | 5 | 2 | 1 | — | — | 1 | — |
5 з 8 українських об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО повністю знаходяться в межах території України. Інші 3 пам'ятки частково перебувають на території інших держав:
- Пункти геодезичної дуги Струве розміщені також у Білорусі, Естонії, Латвії, Литві, Молдові, Норвегії, Росії, Фінляндії та Швеції[11];
- Букові праліси знаходяться також в Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Іспанії, Італії, Німеччині, Північній Македонії, Польщі, Румунії, Словаччині, Словенії, Франції, Хорватії, Чехії та Швейцарії[12];
- Дерев'яні церкви карпатського регіону перебувають також на території Польщі[13].
Історичні центри Львова та Одеси, а також ансамблі Софійського собору та Києво-Печерської лаври у Києві через російське вторгнення з 2023 року перебувають у списку об'єктів Світової спадщини під загрозою.
Пояснення до списку
У таблицях нижче об'єкти розташовані у хронологічному порядку їх додавання до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Кольорами у списку позначено:
На мапах кожному об'єкту відповідає червона позначка (), якщо кілька пам'яток внесені до списку як один об'єкт Світової спадщини, то їх відмічено позначками інших кольорів.
Розташування об'єктів
Список об'єктів
Розташування кандидатів
Попередній список
Попередній список — це перелік важливих культурних і природних об'єктів, що пропонуються включити до Списку всесвітньої спадщини. Станом на 2023 рік український уряд запропонував внести до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО ще 16 об'єктів[14]. Їхній повний перелік наведено у таблиці нижче.
Попередній список ще поповнюється. Пропозиції щодо нових об'єктів у попередньому списку включають: Лівадійський палац[15], Сурб-Хач[16], Хотинську фортецю[17], Трипільську культуру (разом з Румунією та Молдовою)[18], Чорнобильську зону[19], Хрещатик[20], Печери Тернопільщини[21], Соцмісто Запоріжжя[22], Малий Ґалаґов[23], Чернівецький та Одеський театри[24], Канівські гори[25] та Крилоське городище з Церквою Святого Пантелеймона[26].
5 грудня 2024 року, на 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО, що відбулася в Парагваї, українське кобзарство офіційно визнано всесвітньою нематеріальною культурною спадщиною людства[27].
Див. також
Виноски
- ↑ Спільно з Норвегією, Швецією, Фінляндією, Росією, Естонією, Латвією, Литвою, Білоруссю та Молдовою
- ↑ Спільно з Австрією, Албанією, Бельгією, Болгарією, Іспанією, Італією, Німеччиною, Румунією, Словаччиною, Словенією та Хорватією
- ↑ Спільно з Польщею
- ↑ Розширення об'єкта «Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра»
Примітки
- ↑ Centre, UNESCO World Heritage. States Parties - UNESCO World Heritage Convention. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 5 травня 2023.
- ↑ 14th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів (PDF) оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 26 червня 2013.(англ.)
- ↑ 22th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів (PDF) оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ а б 29th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів (PDF) оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ 31th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів (PDF) оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ а б 35th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів (PDF) оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ 32th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів (PDF) оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ 29COM 8B.56 Minor Modifications to the boundaries (Saint-Sophia Cathedral and Related Monastery Buildings, Kiev-Pechersk). UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ 32COM 8B.69 Examination of nominations and minor modifications to the boundaries of naturel, mixed and cultural properties to the World Heritage List - L'viv - the Ensemble of the Historic Centre (UKRAINE). UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ 35COM 8B.13 Natural Properties - Ancient Beech Forests of Germany (Germany). UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ Struve Geodetic Arc. Maps. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ Primeval Beech Forests of the Carpathians and the Ancient Beech Forests of Germany. Maps. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ Wooden Tserkvas of the Carpathian Region in Poland and Ukraine. Maps. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ Tentative Lists. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ Касьяненко, Микита (29 травня 2003). Лівадійський палац може ввійти до всесвітньої спадщини. Газета "День".
- ↑ Президент Вірменії пропонує включити монастир Сурб-Хач у Криму до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Кореспондент. 29 липня 2008.
- ↑ Кобилюк, Микола (4 квітня 2015). Хотинська фортеця може стати пам’яткою ЮНЕСКО. Молодий Буковинець.
- ↑ Трипільську культуру можуть внести до спадщини ЮНЕСКО. Галичина. 3 жовтня 2018.
- ↑ Якубович, Тетяна (26 квітня 2018). «Озера і фортеці є скрізь, а Чорнобиль – тільки у нас»: чи можуть зону визнати всесвітньою пам'яткою?. Радіо Свобода.
- ↑ Хрещатик планують включити до спадщини ЮНЕСКО. 19 грудня 2018.
- ↑ Унікальні печери Тернопільщини можуть потрапити до спадщини ЮНЕСКО. Укрінформ. 19 березня 2019.
- ↑ Шосте селище Запоріжжя може потрапити до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Офіційний сайт Запорізької міської ради. 21 березня 2019.
- ↑ Когутич, Тетяна (15 січня 2020). Малий Ґалаґов: збудоване чехами місто в місті. Укрінформ.
- ↑ Чернівецький театр зможе потрапити до списку світової спадщини ЮНЕСКО. АСС. 24 січня 2022.
- ↑ Пасічник, Максим (22 грудня 2022). Канівські гори хочуть внести до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Голос.
- ↑ Прокопчук, Ігор (12 вересня 2023). Крилоське городище та Храм Святого Пантелеймона в давньому Галичі хочуть внести до списку спадщини ЮНЕСКО. VERSII.IF.UA.
- ↑ ЮНЕСКО визнало українське кобзарство всесвітньою нематеріальною культурною спадщиною людства. // Автор: Шапіренко Юлія. 05.12.2024, 21:24
Посилання
- Об'єкти Світової спадщини України на офіційному сайті ЮНЕСКО [Архівовано 4 квітня 2013 у WebCite] (англ.)
- Каталог посилань щодо Світової спадщини в Україні [Архівовано 7 травня 2008 у Wayback Machine.]