Спряжений оператор
Спря́жений оператор — одне з важливих понять в функціональному аналізі.
Означення
Нехай — лінійний неперервний оператор, що відображає нормований простір в нормований простір . Тоді спряженим оператором оператору називається таке відображення спряжених просторів, що діє згідно з правилом:
Рівності можна надати більш виразної форми, якщо значення функціонала на елементі записувати у вигляді . Тоді спряжений оператор визначається рівністю
Гільбертів простір
Відмітимо, що, згідно з теоремою Ріса про загальний вигляд лінійного неперервного функціоналу, заданого на гільбертовому просторі , оператор , спряжений до лінійного неперервного оператора , визначається за допомогою рівності
що збігається в такому випадку з рівністю, якою визначається спряжений оператор.
В гільбертовому просторі найцікавішими є ті оператори, що рівні своїм спряженим: , так звані самоспряжені оператори. Таким чином, оператор називається самоспряженим, якщо для довільних елементів і гільбертового простору . Для самоспряженого оператора справедлива рівність .
Джерела
- Банах С. Курс функціонального аналізу (лінійні операції). — К. : Радянська школа, 1948. — 216 с.(укр.)
- Ахиезер Н.И., Глазман И.М. Теория линейных операторов в гильбертовом пространстве. — 3-є. — Х. : Вища школа, 1977. — Т. 1. — 316 с.(рос.)
- Гельфанд І. М. Лекції з лінійної алгебри. — 2025. — 248 с.(укр.)
- Гантмахер Ф. Р. Теорія матриць. — 2024. — 703 с.(укр.)