Станіслав Ленц

Станіслав Ленц
Stanisław Lentz
Народження	23 квітня 1861 Варшава
Смерть	19 жовтня 1920
	Варшава
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Королівство Польське
Жанр	портрет, пейзаж, карикатура
Навчання	Школа малювання (Варшава), Краківська школа образотворчих мистецтв, Мюнхенська академія мистецтв, Академія Жуліана
Діяльність	художник, викладач університету, рисувальник, карикатурист
Напрямок	реалізм
Вчитель	Feliks Szynalewskid
Працівник	Академія образотворчих мистецтв у Варшаві
Роботи в колекції	Національний музей у Кракові , Національний музей у Варшаві  і Баварські державні колекції картин
Станіслав Ленц у Вікісховищі

Станіслав Ленц (пол. Stanisław Lentz; 23 квітня 1861, Варшава — 19 жовтня 1920, Варшава) — польський живописець, портретист, ілюстратор, карикатурист, професор (1909) та директор Варшавської школи образотворчих мистецтв (1909–1920).

Навчався у Краківській школі образотворчих мистецтв у Фелікса Шиналевського та Ізидора Яблонського у 1877–1879 роках, продовжив освіту у Варшаві, у класі малювання Войцеха Герсона. Потім він навчався за кордоном: у Мюнхенській академії (у Шандора Вагнера та Дьюли Бенцура, 1879–1884, Naturklasse) та в Академії Жуліана (1884–1887) у Парижі. Після повернення до Варшави налагодив співпрацю з польськими журналами. У 1888 році став дійсним членом Товариства заохочення образотворчих мистецтв. У 1910 р. вступив до Товариства польських художників «Штука» (пол. Sztuka — «Мистецтво»). Він часто подорожував за кордон: у 1896 році він перебував у Берліні, Парижі та Мадриді, у 1897 році відвідав Париж, у 1900 році Нормандію, у 1903–1914 роках (крім 1904 року) проводив літо з дружиною в Схевенінгені у Нідерландах. У 1909 році він був призначений професором Школи образотворчих мистецтв у Варшаві, одночасно обійнявши посаду директора. Одним із його учнів був Натан Корзен. Станіслав Ленц помер від хвороби серця у Варшаві 19 жовтня 1920 року. Похований на старому Повонзківському цвинтарі.

Спочатку створював картини на кшталт мюнхенської школи. Основний напрямок робіт художника: портрет, постаті на тлі пейзажу, часто писав полотна на пролетарську та єврейську теми. Майстерня його портретів почалася близько 1900 року і тривала до 1915 року. Близько 1915—1916 років у творчості Ленца настав «голландський період», під час якого художник втілив все, що збагнув і вивчив під час своїх численних поїздок до Берліна, Парижа і Мадрида (1896—1897), Нормандії (1900), і особливо, до Голландії, де проводив літо з 1903 по 1914 рік. На цьому етапі його картини мають відбиток впливу видатного портретиста золотого віку голландського мистецтва Франса Галса. Ілюстрації Ленца публікувалися в журналах «Kłosy» (1887-1890), «Liberum Veto» і «Tygodnik Ilustrowany» (1887-1898, 1905-1906, 1909-1910), «Kurier Codzienny». Ленц завдячує своєю репутацією художника також популярним на початку XX століття численним карикатурам, сатиричним малюнкам, які зображують сцени з повсякденного життя варшав'ян. Він відтворив свого роду хроніку подій у столиці. Окрім портретів та жанрових полотен, Ленц є автором цілої галереї етнографічних типів Польщі.

• 
  Фанфара-Серенада. Біля 1910
• 
  Страйк. 1910
• 
  Портрет Станіслава Грабського. 1919
• 
  Чоловічий портрет. 1906
• 
  Ленц-Автопортрет із священиком Мрозовським. 1920

• Witold Bunikiewicz: Stanisław Lentz (1922) у бібліотеці Polona.
• Stanisław Lentz, онлайн-польський біографічний словник.