Сунгарі
Сунгарі | |
---|---|
42°43′40″ пн. ш. 127°13′26″ сх. д. / 42.727777777778° пн. ш. 127.22388888889° сх. д. | |
Витік | Небесне озеро |
• координати | 42°43′40″ пн. ш. 127°13′26″ сх. д. / 42.727777777778° пн. ш. 127.22388888889° сх. д. |
Гирло | Амур |
• координати | 47°42′22″ пн. ш. 132°31′04″ сх. д. / 47.706063888889° пн. ш. 132.51766111111° сх. д. |
Басейн | басейн Амуру |
Країни: | КНР |
Регіон | Хейлунцзян |
Довжина | 1434 км |
Площа басейну: | 524 000 км² |
Середньорічний стік | 2470 м³/с |
Притоки: | Нуньцзян, Mudan Riverd, Huifa Hed, Hulan Riverd, Shaoling Hed, Chalin Hed, Yinma Riverd, Lalin Hed, Second Songhua Riverd, Nemor Riverd, Tangwang Hed, Mayid, Ashi Riverd і Q22101445? |
Медіафайли у Вікісховищі |
Сунгарі (кит. 松花江, пін. Sōnghuā jiāng, букв. річка Сунхуа) — річка на північному сході Китаю, найбільша притока Амуру по водності, впадає в нього справа за течією. Річка Сунгарі протікає 1434 км по території провінцій Цзілінь і Хейлунцзян, зарегульована гідроелектростанціями. На берегах Сунгарі розташовані великі міста Гірин, Харбін, Цзямуси. Сточище — 557 180 км²[1][2], Середньорічний стік — 2,463 м³/с[3].
Географія
Верхів'я Сунгарі — у горах Чанбайшань поблизу корейського кордону, неподалік від їх головної вершини, вулканічної гори Пектусан. Безпосередньо витоком Сунгарі вважається місце злиття річок Тоудаоцзян і Ердаоцзян, які беруть початок на кордоні КНР і КНДР неподалік від головної вершини плоскогір'я — вулканічної гори Пектусан. Озеро Чхонджу, що лежить в кратері гори, живить річку Ердаоцзян через її притока Ердаобайхе.
У верхній течії Сунгарі перетинає Чанбайшань та має дуже швидку течію. Далі загальний напрямок річки — з південного сходу на північний захід. Досягнувши міста Гірин, після впадіння лівої притоки Нуньцзян річка різко змінює напрямок на північний схід і виходить на рівнини Сунляо і Саньцзян. Тут річка помітно уповільнює течію, починає меандрувати й утворює безліч окремих рукавів. Водночас Сунгарі, протікаючи рівнинними територіями, збирає багато піску та мулу, стає каламутною.
У нижній течії приймає велику праву притоку — річку Муданьцзян і тече уздовж південних відрогів Малого Хінгану, і далі низовиною Саньцзян, поки не зливається з Амуром за 288 км вище Хабаровська.
Сунгарі і її притоки живляться переважно дощами, що падають по всьому її сточищу. З одного боку, це добре для заповнення зрошувальних каналів. З іншого — влітку, в період весняно-літньої повені, це призводить до катастрофічних повеней, особливо в середині літа, коли спостерігається основний підйом води.
У середині осені Сунгарі замерзає, крига скресає у квітні.
Каскад ГЕС
На річці розташовано ГЕС Байшань, ГЕС Hóngshí, ГЕС Финмань.
Примітки
- ↑ ), National Geographic Society (U.S (2008). National Geographic Atlas of China, p. 36. ISBN 9781426201363.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20190907213106/http://www.riversnetwork.org/rbo/index.php/river-blogs/north-asia/item/4614-amur-river-basin-watersheds-map Архівовано 7 вересня 2019 у Wayback Machine.] Amur river basin at Rivers Network
- ↑ National Conditions: Main Rivers [Архівовано 13 березня 2012 у Wayback Machine.] accessed October 21, 2010.
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |