Теренс Гілл
| Теренс Гілл | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Terence Hill | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Маріо Джиротті | |||
| Народився | 29 березня 1939 (85 років) Венеція, Італія | |||
| Громадянство |  Італія | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Акторська студіяd і Римський університет ла Сапієнца | |||
| Роки діяльності | з 1951 | |||
| Дружина | Лорі Гілл (23 липня 1967) | |||
| Діти | 2 | |||
| IMDb | ID 0001352 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Теренс Гілл у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Теренс Гілл (англ. Terence Hill; 29 березня 1939) — італійський актор, справжнє ім'я Маріо Джиротті (італ. Mario Girotti).
Життєпис
Маріо народився 29 березня 1939 року у Венеції, в сім'ї фармацевта. Батько був італійцем, мати німкенею. В дитинстві сім'я жила недалеко від Дрездена, Німеччина, де вони рятувались від бомбардувань. Після війни сім'я переїхала в Рим. Маріо з дитинства захоплювався плаванням і веслуванням. На тренуваннях він познайомився зі своїм майбутнім партнером по зйомках Карло Педерсолі, більш відомим як Бад Спенсер, який виступав за ту ж команду.
Кар'єра
У 12 років Маріо вперше знявся в кіно коли італійський режисер Діно Різі вибрав його на головну роль у фільмі «Канікули для гангстера». У 1957 році Маріо знявся у фільмі «Велика блакитна дорога», де його партнером був Ів Монтан. У 1958 році актор брав участь у телефільмі за мотивами роману Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея». Після вивчення класичної літератури в Університеті Риму протягом трьох років, він вирішив присвятити весь свій час акторству. У 1963 році італійський режисер Лукіно Вісконті запросив Джиротті на одну з ролей у фільмі «Леопард», де також були задіяні Берт Ланкастер, Клаудія Кардинале і Ален Делон. Наприкінці 1960-х років став набирати популярність жанр, для якого пізніше було придумано назву «спагеті-вестерн». У 1967 році Джиротті бере псевдонім Теренс Гілл. Маріо вибрав нове ім'я зі списку, складеного продюсерами, керуючись тим, що у його матері (Hildegard Thieme) ті ж ініціали. З рекламних міркувань громадськості було сказано що було взяте ім'я дружини, хоча її ім'я тоді було Лорі Цвіклбауер (Lori Zwicklbauer). В титрах чергової картини «Джанго: Бог простить. Я — ні!» справжнє ім'я актора вперше було замінено псевдонімом. Цей фільм став першим, де як напарник Теренса з'явився його колишній товариш по басейну Бад Спенсер, разом вони з'явилися у 18 фільмах.
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1959 | ф | Черазелла | Cerasella | Бруно |
| 1959 | ф | Музичний автомат кричить про любов | Juke box — Urli d'amore | Отелло |
| 1963 | ф | Леопард | Il gattopardo | граф Кавріагі |
| 1964 | ф | Серед шулік | Unter Geiern | Бейкер молодший |
| 1967 | ф | Джанго: Бог простить. Я — ні! | Dio perdona... Io no! | Кет Стівенс |
| 1968 | ф | Приготуй труну | Preparati la bara! | Джанго |
| 1968 | ф | Козирний туз | I quattro dell'Ave Maria | Кет Стівенс |
| 1969 | ф | Золоті копальні | La collina degli stivali | Кет Стівенс |
| 1970 | ф | Мене звуть Трійця | Lo chiamavano Trinità... | Трійця |
| 1971 | ф | Мене все ще звуть Трійця | Continuavano a chiamarlo Trinità | Трійця |
| 1973 | ф | Мене звуть Ніхто | Il mio nome è Nessuno | Ніхто |
| 1977 | ф | Борці зі злочинністю | I due superpiedi quasi piatti | Метт Кірбі |
| 1977 | ф | Іди вперед або помри | March or Die | Марко Сегрейн |
| 1980 | ф | Суперполіцейський | Poliziotto superpiù | Дейв Спід |
| 1981 | ф | Хто знаходить друга, знайде і скарб | Chi trova un amico trova un tesoro | Алан |
| 1983 | ф | Завжди готові | Nati con la camicia | Роско Фрейзер / Штейнберг |
| 1984 | ф | Суцільні неприємності | Non c'è due senza quattro | Еліот Венс/Бастиліан Коїмбра де ля Тринідад і Азаведа |
| 1985 | ф | Суперполіцейські з Маямі | Miami Supercops | Дуг Беннет / директор Джей Донелл |
| 1987 | ф | Ренегат | Renegade | Люк |
| 1991 | ф | Щасливчик Люк | Lucky Luke | Лакі Люк |
| 1994 | ф | Любителі неприємностей | Botte di Natale | Тревіс |
| 1997 | ф | Віртуальна зброя | Cyberflic | Скімс |
Примітки
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Теренс Гілл на сайті IMDb (англ.)
- Теренс Гілл на сайті All Movie Guide (англ.)
- Теренс Гілл на сайті Notable Names Database (англ.)
