Тетлега
| село Тетлега | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Чугуївський |
| Тер. громада | Чугуївська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63140170090061667 
|
| Облікова картка | Тетлега |
| Основні дані | |
| Засноване | 1647[1][2] |
| Населення | 245 |
| Площа | 2,136 км² |
| Густота населення | 114,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 63511 |
| Телефонний код | +380 5746 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°55′56″ пн. ш. 36°43′6″ сх. д. / 49.93222° пн. ш. 36.71833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
121 м |
| Водойми | р. Тетлежка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 63511, с. Зарожне, вул. Молодіжна, 43 |
| Сільський голова | Ольга Семенівна Бичкова |
| Карта | |
  Тетлега | |
 Тетлега | |
| Мапа | |
| |
Тетле́га — село в Україні, у Чугуївському районі Харківської області. Населення становить 245 осіб. Орган місцевого самоврядування — Зарожненська сільська рада.
Географія
Село Тетлега знаходиться на лівому березі річки Тетлега, нижче за течією на відстані 5 км розташоване селище Кочеток, на протилежному березі — село Зарожне. До села примикає великий лісовий масив урочище Чугуєво-Бабчанська Дача (дуб, ясен).
Історія
Село засноване в 1647 році[2].
За даними на 1864 рік у казенному селі, центрі Зароженської волості Зміївського повіту, мешкало 1961 особа (927 чоловічої статі та 1034 — жіночої), налічувалось 268 дворових господарств, існувала православна церква[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2148 осіб (1054 чоловічої статі та 1094 — жіночої), з яких всі — православної віри[4].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 3 319 осіб[5].
Відомі люди
В Тетлезі проживав Литвинов Іван Петрович — селянин, депутат Державної думи Російської імперії 2-го скликання.
Народилися
- Ігнатьєв Михайло Трофимович — військовик, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.
Економіка
- Молочно-товарна ферма.
- Лісництво.
Примітки
- ↑ https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=JjfhAAAAMAAJ&dq=Васищево+1647&focus=searchwithinvolume&q=Васищево
- ↑ а б Филарет (Д.Г. Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 95-96
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1508)(рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-253. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
