Тихо Браге
| Тихо Браге | |
|---|---|
| дан. Tyge Ottesen Brahe | |
 | |
| Народився |
14 грудня 1546 Кнутструп |
| Помер |
24 жовтня 1601 (54 роки) Прага ·ниркова недостатність |
| Поховання | |
| Країна | Королівство Данія |
| Національність | данець |
| Діяльність | астроном, автобіограф, поет, астролог, алхімік, письменник |
| Alma mater |
Копенгагенський університет (1562)[1] Лейпцизький університет (1565)[1] Ростоцький університет[2] |
| Галузь | Астрономія |
| Заклад | Ураніборг |
| Вчителі | Valentin Thaud[3] і Caspar Peucerd[3] |
| Відомі учні |
Симон Маріус Ambrosius Rhoded[3] Йоганн Кеплер[3] Adriaan Metiusd[3] |
| Аспіранти, докторанти |
Симон Маріус Adriaan Metiusd David Gansd |
| Батько | Отте Браге |
| Мати | Беате Біллеd |
| Брати, сестри |
Софія Браге Jørgen Ottesen Brahed Steen Brahed Axel Ottesen Brahed Knud Brahed |
| У шлюбі з | Kirsten Barbara Jørgensdatterd |
| Діти (8) | Sidsel Brahed |
| Нагороди |
 |
| Автограф |
 |
 Тихо Браге у Вікісховищі | |
Ти́хо Бра́ге (дан. Tycho Brahe; 14 грудня 1546, Кнутструп, Данія — 24 жовтня 1601, Прага) — данський астроном, астролог і алхімік.
Біографія
Свою наукову діяльність Тихо Браге присвятив спостереженням неба. На невеликому острові Гвен він побудував унікальну обсерваторію Ураніборг («Небесний замок»), пізніше — «Зоряний замок», де протягом 21 року проводив численні спостереження за небесними світилами. Більшість інструментів Тихо Браге зробив сам. Йому вдалося досягти високої точності на інструментах без оптичних пристосувань. Небувалої точності спостережень він домігся не тільки збільшенням розмірів інструментів (найбільшим був шестиметровий квадрант), але і розробкою нових методів спостережень.
Спостерігаючи 1572 року нову зорю, а у 1577 році — яскраву комету, Браге довів, що ці світила є небесними тілами (до Браге комети та нові зорі відносили до верхніх шарів земної атмосфери). Разом із тим Браге не визнавав геліоцентричної системи світу і помилково вважав, що Сонце обертається довкола Землі, а планети довкола Сонця. Браге зазнав переслідувань від своїх противників і у 1597 році змушений був емігрувати з Данії до Німеччини, а через два роки до Праги, на околиці якої почав створювати нову обсерваторію. Смерть перешкодила йому закінчити цю справу. Його могила знаходиться в Тинському храмі на Старомєстській площі в Празькому Старому Місті. Помер від ниркової недостатності.
Спадщина
Тихо Браге склав нові точні сонячні таблиці й уточнений каталог 800 зірок. Він відкрив дві нові нерівномірності («нерівності») у русі Місяця, періодичну зміну нахилу місячної орбіти до екліптики, а також зміни в розташуванні місячних вузлів. З ім'ям Тихо Браге зв'язане відкриття наднової зірки у сузір'ї Кассіопеї і перший обґрунтований спостереженнями висновок про неземну природу комет.
Протягом 16 років Тихо Браге вів спостереження за планетою Марс. Матеріали цих спостережень допомогли його помічникові — німецькому вченому Йоганну Кеплеру відкрити закони руху планет.
Див. також
Примітки
- ↑ а б Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
- ↑ 1911 Encyclopædia Britannica/Brahe, Tycho // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911.
- ↑ а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Браге Тіхо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
