Торчицький Степок

село Торчицький Степок
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Тер. громада Ставищенська селищна громада
Код КАТОТТГ UA32020170260056279 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1764
Населення 90
Площа 0,648 км²
Густота населення 169,75 осіб/км²
Поштовий індекс 09424
Телефонний код +380 4564
День села 21 листопада
Географічні дані
Географічні координати 49°19′49″ пн. ш. 30°4′16″ сх. д. / 49.33028° пн. ш. 30.07111° сх. д. / 49.33028; 30.07111
Середня висота
над рівнем моря
217 м
Водойми річка Торц, Торчицько-Степовий струмок
Місцева влада
Адреса ради 09424, Київська обл., Ставищенський р-н, с.Юрківка, вул.Шкільна,36а
Карта
Торчицький Степок. Карта розташування: Україна
Торчицький Степок
Торчицький Степок
Торчицький Степок. Карта розташування: Київська область
Торчицький Степок
Торчицький Степок
Мапа

CMNS: Торчицький Степок у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Торчи́цький Степо́к — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області, у складі Ставищенської селищної громади. Розташоване на правому березі річки Торц (притока Росі) за 15 км на південний захід від смт Ставище та за 3 км від автошляху М05. Населення становить 90 осіб.

Походження назви села

Головна вулиця

Щодо походження назви села існує кілька версій:

  1. Назва села походить від села Торчиці, звідки переселилися на це місце засновники Торчицького Степка, а слово «степок» може означати галявину[1].
  2. Назва села походить від річки Торц (Торчиця, Північний Торч), що протікає поблизу села, а назва цієї річки пов'язана з тюркомовними племенами торків, які у 11 — 13 століттях захищали південні рубежі Київської Русі.
  3. Ця місцевість була володінням торчицьких поміщиків. Вони висилали з Торчиці непокірних селян у ліс, на край свого володіння[2].

Географія

Село знаходиться на Придніпровській височині. Поверхня погорбована. Ґрунти - темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені. Поблизу села бере початок річка Торц (Басейн Дніпра)[3].

Історія

Заснування села датується другою половиною 18 ст. (1764 р.). Старожили стверджують, що Торчицький Степок заснував виходець із села Торчиці[2].

Перша письмова згадка про Торчицький Степок датується 1866 р. На той час село входило до Таращанського повіту, належало польській графині Цецилії Понинській, яка володіла також селом Торчицею[4]. Населення села становило 216 чоловік, з них 198 українців, 6 поляків та 12 євреїв[5].

У 1885 р. село налічувало 106 дворів, у яких проживало 820 осіб, у селі були церковно-парафіяльна школа та постоялий двір[6].

У 11-ому томі багатотомного видання «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», виданого в 1880–1914 р., Торчицький Степок згадується як село над безіменною притокою річки Торч, в 40 верстах від Таращі, яке належить до Юрківської православної парафії і має населення 247 осіб[7].

В 1923-2020 роках село входило до Ставищенського району.

У 1960 р. колгосп Торчицького Степка було об'єднано з колгоспами сіл Сніжки та Юрківка в єдине колективне господарство «Дружба».

З 21 липня 1994 р. село підпорядковується Юрківській сільській раді. Згідно з переписом населення, у 2001 р. в Торчицькому Степку проживало 110 осіб[8].

Протягом 2006–2010 р. Торчицький Степок було газифіковано та телефонізовано[2].

Примітки

  1. Гневуш С. П. Село Торчицький степок // Міста і села України. Київщина. — книга 2 — К. : Український видавничий консорціум, 2011. — С. 295
  2. а б в Гневуш С. П. Село Торчицький Степок // Міста і села України. Київщина. — книга 2 — К. : Український видавничий консорціум, 2011. — С. 295
  3. Публічна кадастрова карта України- Режим доступу:http://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta [Архівовано 2016-04-14 у Wayback Machine.] ;
  4. Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, — К., 1864, ст.439.
  5. Цікаві факти з історії Ставищенщини- Режим доступу: http://stav.org.ua/forum/7-6-12 [Архівовано 17 червня 2013 у Wayback Machine.];
  6. Цікаві факти з історії Ставищенщини- Режим доступу: http://stav.org.ua/forum/7-6-13 [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.];
  7. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — T. 11, Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880–1914
  8. Офіційний портал Верховної Ради України- Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=11.09.2012&rf7571=14683;

Посилання