Труш Аріадна Михайлівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Труш.
Труш Аріадна Михайлівна
Портрет Аріадни Труш (Драгоманової). Іван Труш. 1910-ті роки
Народилася15 березня 1877(1877-03-15) Редагувати інформацію у Вікіданих
Женева, Швейцарія
Померла1954 Редагувати інформацію у Вікіданих
Львів
ПохованняЛичаківський цвинтар[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоШвейцарія Швейцарія →Болгарія Болгарія → Російська імперія → ЗУНР ЗУНР →  УРСР
Діяльністьписьменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоДрагоманов Михайло Петрович
МатиДрагоманова Людмила Михайлівна
Брати, сестриЛідія Шишманова, Драгоманов Світозар Михайлович
У шлюбі зТруш Іван Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиОксана Іванівна, Слоневська Аріадна Іванівна, Труш Мирон Іванович, Труш Роман Іванович

Аріадна Михайлівна Драгоманова, у шлюбі Труш (27 (15) березня 1877(18770315), Женева, Швейцарія — 1954, Львів) — дочка Михайла Драгоманова. Племінниця Олени Пчілки та кузина Лесі Українки. Сестра Лідії Шишманової та Світозара Драгоманова. Дружина маляра Івана Труша. Авторка спогадів про Лесю Українку.

Життєпис

Кузини Леся Українка та Рада Драгоманова. 1894 р.
Драгоманови й Косачі у 1890-х. Сидять, зліва направо: Світозар, Лідія, Олександра (дружина Олександра Драгоманова) з донькою Оксаною, Олена Пчілка. Стоять, зліва направо: Оксана й Ізидора Косач та Аріадна Драгоманова
Викладачі та студенти Наукових курсів українознавства у Львові (організованих ТПУНЛШ), 5 липня 1904 р. Зліва направо: перший ряд (сидять): М. Дверницька, В. Чикаленківна, А. Трушева, І. Труш; другий ряд (сидять): П. Рябков, Т. Ревакович, І. Брик, М. Ганкевич, Хв. Вовк, М. Грушевський, І. Франко, М. Грушевська, Вол. Гнатюк; третій ряд (стоять): Вол. Дорошенко, М. Підлісецька (Мудракова), Г. Чикаленківна, К. Голицинська, О. Андрієвська, М. Липа, І. Липа, Ф. Шолудько, В. Панейко, Л. Сміщук, Л. Гарматій; четвертий ряд (стоять): Вол. Лаврівський, Е. Голицинський, Юл. Бачинський, М. Крушельницька (Дроздовська), Дм. Дорошенко, Я. Грушкевич, Л. Чикаленко, Мих. Грушкевич, Ст. Дольницький, А. Хомик, М. Росткович; п'ятий ряд (стоять): Юл. Ситник, Ол. Скоропис, Дм. Розов, Д. Старосольська (Шухевичівна), Вол. Загайкевич, Т. Єрми (п-ні Боднарова), Мих. Мочульський.
Могила родини Трушів на 4 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Народилася 27 (15) березня 1877(18770315) року в родині Михайла Драгоманова та Людмила Драгоманової (Кучинської) у Женеві, де з осені 1876 р. через вимушену з політичних причин еміграцію мешкала родина Драгоманових.

Освіту здобула в Сорбонні, студіювала літературу, історію, філософію та математику.

1889 р. разом з батьками переїхала до Софії, де навчалася малярству в Софійській мистецькій школі.

У 1894—1895 рр. родину Драгоманових відвідала Радина кузина письменниця Леся Українка, мешкаючи в їхньому будинку в Софії. Влітку Рада разом із Лесею та старшою сестрою Лідою відпочивала у Владаї, після чого усі троє дівчат зблизилися, заприятелювали.

20 червня 1895 року помер батько Михайло Драгоманов.

1897 року разом із родиною старшої сестри Лідії Шишманової відвідала Україну.

Восени 1899 р. разом з матір'ю переїхала з Софії до Києва на постійне проживання в Україні.

1900 р. Олена Пчілка запросила Івана Труша на Полтавщину. Тут у родинному маєтку Драгоманових в Гадячі Рада познайомилася з ним.

Аріадна була у дуже близьких стосунках із Лесею Українкою, письменниця присвятила їй поезію: «На пам'ять 31 іюля 1895 р.», проте 1902 року родинні та дружні стосунки між сестрами майже припинилися (що болісно переживала Леся) через історію з портретом Українки роботи Івана Труша.

21 січня 1904 року Аріадна Драгоманова та Іван Труш обвінчалися у Києві.

Народила 4 дітей: Оксану, Аріадну (21 січня 1906, у шлюбі — Слоневська), Мирона (1908) та Романа (23 серпня 1914).

Померла Аріадна Труш 1954 року, похована у Львові на полі № 4 Личаківського цвинтаря[2].

Творчість

Залишила спогади про Лесю Українку, які записала О. П. Тушкан (рукопис зберігається у Київському музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького).

Див. також

Примітки

  1. ↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 149. — ISBN 978-966-8955-00-6
  2. ↑ Загайська, 2017.

Література та джерела

Посилання