Українські Соколи

Українські Соколи
МіГ-29 пілотажної групи "Українські Соколи"
На службі19962002, формальне відновлення в 2008 - 2009
Країна Україна
Належність Повітряні сили Збройних сил України
ВидПілотажна група
Тип Збройні сили України
Рольвиконання демонстраційних польотів/виконання фігур вищого пілотажу
Чисельність6 винищувачів МіГ-29
Гарнізон/Штаб
ПрізвиськаСоколи
Штандарт            
Марш«Гей, соколи», Володимир Вермінський
ТалісманСокіл
Оснащеннявинищувачі МіГ-29, навчально-тренувальні літаки Л-39
Командування
Визначні
командувачі
Віктор Россошанський
Знаки розрізнення
Нашивка «Українських Соколів»

Медіафайли на Вікісховищі

Українські Соколи (англ. Ukrayins'ki Sokoly, Ukrainian Falcons) — пілотажна група Повітряних сил України. Була створена у 1995 і складалася з 6 МіГ-29 (5 МіГ-29 9-13 і 1 МіГ-29УБ). У 2002 група розформована.

Історія

Зовнішні зображення
1. Інфографіка: Українські Соколи / Ukrainian Falcons.
Український МіГ-29 «9-13» в демонстраційному окрасі під час візиту до Канади 1992 року
6 МіГ-29 «9-13» пілотажної групи.

Ідея створення групи виникла 1992 року, коли відбулися демонстраційні сольні польоти українських екіпажів на двох винищувачах МіГ-29 9-13 (серійний № 2960707542), МіГ-29УБ (серійний № 50903030678) із складу 114 БрТА у містах Канади та США. Цей тур був присвячений Першій річниці Незалежності України та 100-річчю української діаспори у Канаді. Український льотчик-випробувач 1 класу, полковник Віктор Россошанський був одним з учасників авіаційного турне винищувачів Збройних Сил України по Канаді і США в 1992 р. Разом з Героєм Радянського Союзу, заслуженим льотчиком-випробувачем Володимиром Кондауровим він підготував дві групи українських військових льотчиків для демонстрації вищого пілотажу на літаках МіГ-29.

Пілотажники побачили виступи пілотажних груп ВПС США «Грозові птахи» на літаках F-16 і ВМС США «Блакитні ангели» на літаках F/A-18A, F/A-18B. Від ідеї до створення пілотажної групи у ВПС України минуло багато часу. Потім постало питання місці її дислокації: Миргород — 831 БТА[джерело?]) чи Кіровське. Рішення про створення пілотажної групи «Українські соколи» у Кіровському, на базі льотно-випробувального комплексу Державного авіаційного науково-іспитового центру Збройних сил України ухвалено восени 1995 р.[1]

До першого складу пілотажної групи «Українські соколи» увійшли льотчики-випробувачі: Віктор Россошанський, Сергій Дудкін, Павло Корольов, Сергій Ковальов, Володимир Топонар, Едуард Сотніков, у кожного з них за плечима був солідний наліт і з десяток освоєних типів літаків. За підрахунками економістів, кожен з них «коштував» щонайменше $5 млн, саме в таку суму статистично оцінювалася підготовка одного льотчика-випробувача. Командиром групи було призначено полковника Віктора Россошанського, який був серед льотчиків найстарший і мав найбільший досвід — налітав майже 2,5 тис. годин (іншими словами, 4 місяці свого життя провів у повітрі), освоїв понад 40 типів різних літальних апаратів, одним з перших (у списку групи підготовлених йде, як № 54) «вчив» сідати на палубу авіаносця і злітати з неї корабельні винищувачі Су-27К (нині Су-33).

1996 року пілотажна група розпочала перші тренування на навчальних літаках L-39С. На початку літа 1996 р. «Соколи» пересіли на МіГ-29 і МіГ-29УБ і розпочали тренувальні польоти на бойових літаках. Влітку 1996 року у процесі відпрацювання пілотажної фігури «бочка» сталося зіткнення у повітрі літаків полковників Павла Корольова та Сергія Дудкіна і Віктора Россошанського (це був той самий МіГ-29УБ (серійний № 50903030678) із складу 114 БТА, що літав до Канади), в однієї машини було пошкоджено крило, а у другої — кіль. Майстерність і витримка льотчиків дозволила приземлити обидва літака.

Вперше група продемонструвала пілотаж на навчаннях «Серпень-96» четвіркою МіГ-29.[2]

Схема фарбування літаків Міг-29 пілотажної групи «Українські соколи» розроблена Ляховим Валерієм.[3] Варіантів було багато, проте керівник групи п-к В. Россошанський вибрав версію, у якій за його словами жовті промені допомагали в зміні смуги МіГ-29. Протягом декількох місяців Запорізький АРЗ на чолі з керівником — В.Каленовим, пофарбували літаки пілотажної групи.[4]

9 травня 1997 Українські Соколи виконали виступ над аеродромом «Чайка» біля Києва. На той час у світі було лише 5 інших груп, що виступали на бойових літаках — «Буревісники» та «Блакитні ангели» (США), «Руські витязі» (Росія), «Стрижі» (Росія), «Небесні гусари» (Росія). Решта пілотажних груп виступали на навчально-бойових літаках (НБЛ). Варто зазначити, що попри те, що машини класифікувалися, як НБЛ, проте використовувалися, як бойові (МВ-339 групи «Фрече Триколорі» в 1982 р. воювали, як штурмовики, на Фолклендах).

У липні 1997 група взяла участь у найбільшому військовому авіашоу Air Tatto на базі Ферфорд.

У серпні виступили на двох заходах: в Севастополі на День Військово-Морських Сил України і в Києві — у першому масштабному авіаційному параді на аеродромі Чайка на честь Дня Незалежності.[5]

26 березня 1998 року над аеродромом у Кіровському, де проводились тренувальні польоти «Українських соколів», різко змінились погодні умови — піднявся сильний боковий вітер, а злітно-посадкову смугу на очах затягував густий туман. Два винищувачі з трійки «соколів», які в той час були в небі, благополучно встигли сісти. Останнім, як найдосвідченіший, мав приземлитися Дудкін. На той час туман вже став настільки густим, що керівнику польотами, злітно-посадкову смугу взагалі не було видно і під час приземлення зазнав авіакатастрофи літак, пілотований полковником Сергієм Дудкіним, який загинув на літаку МіГ-29 9-13, бортовий номер 107.

Потрібно було відбирати нових кандидатів, і ними стали Михайло Лампік та Ігор Овчинніков. У тому ж 1998 р. вони почали тренуватися на місці крайніх у шістці. Свій перший публічний іспит в якості нових членів групи Лампік і Овчинніков склали під час навчань «Осінь-98». Імітація повітряного бою спільно з транспортним Ан-72 та комплекс фігур вищого пілотажу.

На початку червня 2001 році у місті Ізмір проходило міжнародне авіашоу, присвячене 90-річчю ВПС Туреччини. Україну на ньому представляли «соколи» і «соліст» Федір Тищук на винищувачі Су-27. Особливе захоплення пілотажем «соколів» висловили Головком ВПС Франції, який свого часу сам літав у пілотажній групі «Патруль де Франс» та Румунії, який був згоден на будь-які умови, щоб побачити нашу пілотажну групу на аналогічному святі у своїй країні в серпні того ж року.

Відзначив «Українських соколів» і командир «Турецьких зірок».

У вересні 2001 року «Соколи» вперше в один день виконали відразу два демонстраційних польоти — над набережною Дніпра в Кременчуці і над військовим аеродромом в Полтаві на День міста.

Крайній раз «Соколи» піднялися в небо 5 жовтня 2001 в Криму, він пройшов над аеродромом поблизу міста Саки і був присвячений пам'яті військового палубного льотчика Росії № 1 Тимура Апакідзе.

Скнилівська трагедія

27 липня 2002 року на Скнилівському аеродромі проводилося святкування, присвячене 60-річчю 14 АК ВПС України. Фігури вищого пілотажу на Су-27УБ виконував досвідчений екіпаж пілотів першого класу групи «Українські соколи» полковники Володимир Топонар і Юрій Єгоров. Унаслідок падіння винищувача Су-27УБ у натовп глядачів загинуло 77 осіб (серед них 28 дітей) і постраждало близько 250 людей.

Реформи за Ющенка

Український МіГ-29 «9-13» в окрасі Українських Соколів під час параду Незалежності у 2009 року

17 квітня 2008 року тодішній президент України Віктор Ющенко запропонував Кабінету Міністрів України у тримісячний термін розробити програму із відновлення діяльності пілотажної групи «Українські соколи».[6]

10 січня 2009 року Віктор Ющенко підписав указ про введення в дію рішення РНБО України від 26 вересня 2008 року «Про невідкладні завдання з підвищення обороноздатності України» в якому, зокрема, говориться — «затвердити до кінця 2009 року державну цільову програму створення пілотажної групи „Українські соколи“».[7]

У серпні 2009 рік 2 МіГ-29 9-13 (№ 31 (№ 2960731638) і № 33 (№ 2960731642) зі складу 40 БрТА і 1 МіГ-29 9-13 (№ 09 — машина зі складу 114 БрТА були перефарбовані у подібну машинам Соколів схему забарвлення і, взяли участь у військовому параді в Києві до Дня Незалежності України. Пізніше в подібну кольорову схему був перефарбований МіГ-29УБ № 91 з 40 ТАК, однак це не означало відновлення групи. Управляли ними льотчики зі стройових частин, що не мали досвіду польотів у складі ГВП і машини були повернуті назад у частини, до яких приписані.

Реформи за Януковича

Л-39 для «Українських соколів»

У 2010 році Віктор Янукович заявив про намір відновити пілотажну групу «Українські соколи».[5]

Вже в 2011 році в рамках підготовки до проведення військового параду з нагоди 20-річниці Незалежності України, на вітчизняних авіаремонтних підприємствах було модернізовано та пофарбовано в кольори «Українських соколів» 5 навчально-тренувальних літаків Л-39.[8] Трохи пізніше у бригаду тактичної авіації, що розташована у Миколаєві, надійшли п'ять нових літаків Л-39, з яких планувалося сформувати відновлену пілотажну групу «Українські соколи».[9] Проведення військового параду з нагоди святкування 20-річчя Незалежності України було скасовано і польотів не було.

Відновлення групи знову не відбулося як і при Ющенку. Пізніше заяв про відновлення пілотажної групи не було.

Літаки

Пілотажна група використовувала 6 МіГ-29 9-13 з бортовими номерами 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108 та 1 МіГ-29УБ з бортовим номером 104/111. З 2002 року літаки «Соколів», більшість з яких були випущені в 1990 році, знаходились на аеродромі Кіровське на зберіганні. В 2012 році МіГ-29УБ б/н 111 пройшов ремонт на ЛДАРЗі, отримав піксельний камуфляж та новий б/н 90 (білий). На даний час вказаний літак знаходиться в складі 40 БрТА.

Весною 2014 року, після захоплення військами РФ аеродрому Кіровське, літаки МіГ-29 були розміщені на злітній смузі аеродрому з метою її блокування. В травні того ж року всі винищувачі з Кіровського, в тому числі 7 бортів «Українських соколів» б/н 101—106, 108, були вивезені вантажними автомобілями на аеродром Кульбакіно. Борт 103 отримав номер 05, а 101 — 06. Наприкінці липня 2018 року ЛДАРЗ передав 2 МіГ-29МУ1 з бортовими номерами 07 та 08, які раніше були «Соколами» 105 та 104.[10]

Склад групи

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.{cite web}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.{cite web}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019.{cite web}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. https://www.facebook.com/profile.php?id=100009203248095&__tn__=%2Cd*F*F-R&eid=ARAyn8q65qFvMsuXtADALkRw9RMz6Do-w_AIB_LIO4vlJvsn1DuJx4G1adb4byTKwcvXQZ9CZeEOUzIg&tn-str=*F
  5. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 1 лютого 2020.{cite web}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Він звернув увагу Прем'єра на необхідність відновлення діяльності пілотажної групи «Українські соколи». Архів оригіналу за 20 квітня 2008. Процитовано 11 січня 2009.
  7. korrespondent: Ющенко ввів в дію рішення РНБО про підвищення обороноздатності України. Архів оригіналу за 11 січня 2009. Процитовано 10 січня 2009.
  8. «Українські соколи» будуть готові до Дня Незалежності
  9. «Елки» для «Українських соколів»[недоступне посилання з липня 2019]
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.{cite web}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела