Ульянова Інна Іванівна

Ульянова Інна Іванівна
Народилася	30 червня 1934(1934-06-30)[1]  Горлівка, Сталінська область, Українська СРР, СРСР
Померла	9 червня 2005(2005-06-09)[1] (70 років)  Москва, Росія  цироз печінки
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності	з 1956
IMDb	nm0880767
Нагороди та премії
Ульянова Інна Іванівна у Вікісховищі

Інна Іванівна Ульянова (30 червня 1934, Горлівка Донецька область, УРСР, СРСР — 9 червня 2005, Москва, Росія) — радянська і російська акторка. Заслужена артистка РРФСР (1989).

Закінчила Театральне училище ім. Б. Щукіна (1956). Працювала у театрах Ленінграда й Москви. Була акторкою театру «Співдружність акторів Таганки». Яскрава комедійна і характерна акторка.

• «Переступи поріг» (1970)
• «Квіти запізнілі» (1970, Калерія Іванівна)
• «Дивак з п'ятого „Б“ (1972)»
• «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973, жінка в ресторані «Гірські лижники» (Берн)
• «Раба любові» (1976, акторка з букетом троянд)
• «Оксамитовий сезон» (1978, дружина Жоржа)
• «Коли я стану велетнем» (1978)
• «Іванцов, Петров, Сидоров» (1978, Роза, сусідка Петрових)
• «До кого залетів співочий кенар» (1980)
• «Небезпечний вік» (1981)
• «Покровські ворота» (1982, Маргарита Павлівна Хоботова)
• «Перикола» (1984)
• «Продовжись, продовжись, чарівністе…» (1984, Фаїна, подруга Шаригіна)
• «Не ходіть, дівчата, заміж» (1985)
• «Де міститься нофелет?» (1987)
• «Биндюжник і Король» (1989)
• «У місті Сочі темні ночі» (1990, Дама в ресторані)
• «Наш американський Боря» (1992)
• «Стомлені сонцем» (1994)
• «Леді на день» (2002)
• «Тартарен із Тараскона» (2003) та інших.

В українських кінокартинах:

• «Сезон див»
• «Мсьє Робіна» (1994)

• Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.270.