Університет Йорка
Університет Йорка | |
---|---|
53°56′48″ пн. ш. 1°03′09″ зх. д. / 53.94659° пн. ш. 1.0525° зх. д. | |
Тип | громадський університет |
Країна | Велика Британія[1] |
Розташування | Йорк |
Гасло | In limine sapientia і On the threshold of wisdom |
Засновано | 1963 |
Президент | Ґреґ Дайкd |
Студентів | 17 155 |
Співробітників | 3091 осіб |
Членство у | |
Складається з | University of York Libraryd і Centre for Medieval Studiesd |
Мова викладання | англійська |
Випускники | Category:Alumni of the University of York |
Штаб-квартира | Йорк |
Сайт | york.ac.uk(англ.) |
University of York у Вікісховищі |
Університет Йорка (англ. University of York[12], скорочено Ebor або York) — державний колегіальний дослідницький університет у Йорку, Англія. Заснований у 1963 році, університет розширився до більш ніж 30 відділів і центрів, які охоплюють широкий спектр дисциплін.
На південний схід від міста Йорк університетський кампус займає площу приблизно 200 гектарів[13][14]. Оригінальний кампус — Campus West, охоплює Йоркський науковий парк і Національний науковий навчальний центр, з ділянками дикої природи, кампусних озер та озеленень. Другий кампус — Campus East, був відкритий 2009 року й наразі містить 5 коледжів і 3 факультети, а також конференц-зали, спортивне містечко та стартап «інкубатор»[15].
У 2023—2024 роках загальний дохід університету становив 515,5 млн фунтів стерлінгів, з яких 100,4 млн припадало на дослідницькі гранти та контракти, а витрати склали 379,4 млн[16].
Йорк був одним із перших університетів листового скла, заснованих у 1960-х роках, і має колегіальну систему, яка наразі складається з 11 коледжів[17]. Одинадцятий коледж — David Kato — відкрився 2022 року[18][19]. Університет є членом регіональних дослідницьких груп, включно з N8 Group і White Rose University Consortium, а також національною Russell Group.
Випускники та вчені
Йорк має велику кількість випускників, які брали активну участь у політиці, серед них, зокрема, принаймні 20 членів парламенту Сполученого Королівства, п'ять членів Палати лордів, двоє членів шотландського парламенту, один член Європейського парламенту та кілька міністрів інших урядових організацій в усьому світі. Колишній президент і колишній прем'єр-міністр Португалії Анібал Каваку Сілва здобув ступінь доктора економіки в Йорку[20]. Колишній генерал-губернатор Белізу Колвілл Янг має ступінь доктора лінгвістики в Йорку[21]. Старший віцепрезидент Групи Світового банку Махмуд Могілдін має ступінь магістра з аналізу економічної та соціальної політики в Йорку.
Університет також представлений випускниками, які здобули освіту в галузі гуманітарних наук, таких як англійська література, соціальні науки, економіка, філософія, історія середньовіччя та музика. Автор Ентоні Горовіц[en] 1973 року закінчив Йорк зі ступенем англійської літератури та історії мистецтва. Грег Дайк[en], голова Футбольної асоціації та Британського кіноінституту, колишній студент, який закінчив Йорк 1974 року, здобувши ступінь бакалавра політики, згодом повернувся до університету як його ректор (2004—2015). Письменник, критик і телеведучий Віктор Льюїс-Сміт вивчав музику в Йорку наприкінці 1970-х років. Чинний директор Музею природознавства сер Майкл Діксон має ступінь доктора філософії зоології Йорка[22]. Ютубер і веб-розробник Том Скотт здобув диплом лінгвістика в Йорку[23]. Бізнесвумен і зірка «Лігва дракона» Сара Дейвіс[en] закінчила Йорк із ступенем з бізнесу у 2006 році[24].
Видатні вчені, пов'язані з Йоркським університетом, охоплюють вчителя літератури Ф. Р. Лівіса та активіста проти апартеїду Адріана Лефтвіча, а також докторку-професорку Дженніфер Сміт, яка зараз працює в Університеті Глазго та вивчає шотландські діалекти[25][26].
Завдяки експансії в галузі технологій, Йорк також випустив відомих комп'ютерних вчених, таких як співзасновник Ethereum Гевін Вуд, комп'ютерний науковець Кріс Ліллі та комп'ютерний біолог Сью Джонс[27][28][29][30].
Примітки
- ↑ Directory of Open Access Journals — 2003.
- ↑ а б в http://www.whiterose.ac.uk/about/
- ↑ http://russellgroup.ac.uk/about/our-universities/
- ↑ http://www.n8research.org.uk/about-us/
- ↑ https://orcid.org/members/001G000001Uz9LjIAJ-university-of-york
- ↑ https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
- ↑ https://www.jisc.ac.uk/membership
- ↑ https://dpconline.org/about/members
- ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ Our Members / Tier 6
- ↑ https://www.ucu.org.uk/article/13538/UCU-branches-in-JNCHES-2024-25
- ↑ Using the logo – Our name. Communications. The University of York. 7 березня 2011. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 13 листопада 2011.
- ↑ How to reach the university. University of York. Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 27 лютого 2008.
- ↑ Explore our Campus (PDF). University of York. April 2017. Архів (PDF) оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 13 серпня 2017.
- ↑ Goodricke College – Campus development, The University of York. The University of York. 4 жовтня 2010. Архів оригіналу за 5 жовтня 2012. Процитовано 29 травня 2011.
- ↑ Annual Report and Financial Statements 2024 (PDF). University of York. Процитовано 23 грудня 2024.
- ↑ Colleges. University of York. Архів оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.
- ↑ David Kato – David Kato, University of York. University of York. Архів оригіналу за 6 жовтня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.
- ↑ New residences. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 20 листопада 2021.
- ↑ Aníbal Cavaco Silva. Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 20 січня 2015.
- ↑ East, Roger; Thomas, Richard (2003). Profiles of people in power: the world's government leaders. Routledge. с. 52–3. ISBN 978-1-85743-126-1.
- ↑ The Executive Board Sir Michael Dixon, Museum Director. Natural History Museum. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 20 січня 2015.
- ↑ Association, Press (28 липня 2004). Student battles government over spoof site. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 2 січня 2025.
- ↑ Ling, Thomas. Who is new Dragons' Den star Sara Davies? Meet the youngest ever Dragon. Radio Times. Процитовано 16 лютого 2024.
- ↑ Evans, Gavin (27 травня 2013). Adrian Leftwich: Leading anti-apartheid activist who turned state witness. The Independent. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 4 березня 2015.
- ↑ University of Glasgow – Schools – School of Critical Studies – Our staff – Prof Jennifer Smith. www.gla.ac.uk. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
- ↑ British coder revealed as brains behind bitcoin rival. The Times. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2017.
- ↑ Lilley, Chris. Biographical Details. W3C. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 23 січня 2017.
- ↑ Wyatt, Andrew H.; Lilley, Chris (2002). SVG Unleashed. Sams. с. Back Cover. ISBN 978-0672324291.
- ↑ Sue Jones - James Hutton Institute - Information and Computational Science – BSc Biology – PhD Bioinformatics. ResearchGate. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.