Урочні літа
Урочні літа (рос. Урочные лета) — строк, протягом якого у Московському царстві власники маєтків за посередництвом держави мали право вимагати повернення їм утікачів-селян і вивезених іншими землевласниками кріпосних селян, Царським указом від 24 листопада (4 грудня) 1597 року був установлений п'ятирічний офіційний строк розшуку втікачів і вивезених селян.
Після закінчення цього терміну селяни у випадку неподачі щодо них відповідних позовів підлягали закріпаченню на нових місцях. Указ про Урочні літа діяв на Чернігово-Сіверщині, яка з 1503—1634 входила до складу Московського царства. Згідно з Уложенням царя Василя Шуйського від 9 березня 1607 року термін Урочних літ збільшено до 15 років. У перші роки правління царя Михайла Федоровича діяв п'ятирічний строк розшуку селян-втікачів, але згодом його поступово збільшували. Соборне Уложення 1649 скасувало урочні літа, що означало остаточне юридичне оформлення кріпосного права у Московській державі[1].
Примітки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
{cite web}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела та література
- Гуржій О. І. Урочні літа [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 240. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- В. А. Чехович. Урочні літа [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.