Урсула Келлер

Урсула Келлер
Народилася21 червня 1959(1959-06-21)[1] (65 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Цуг, Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізикиня, винахідниця, підприємниця, наукова працівниця, викладачка університету, науковиця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСтенфордський університет (28 вересня 1989)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьultrafast laserd, фізика[3], оптика[3], фотоніка[3], лазер[3] і спектроскопія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладФедеральна вища технічна школа Цюриха[4]
Bell Labs Holmdel Complexd[5]
Стенфордський університет[6]
Університет Геріот-Ватт[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії
ЧленствоЛеопольдина
Шведська королівська академія наук
Національна академія наук США[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Медаль Чарлза Гарда Таунса (2015)

Премія Карла Цайса (1998)

Philip Morris Research Prized (2005)

Премія Вейцманаd (2017)

IEEE Photonics Awardd (2018)

European Inventor Awardd (2018)

член IEEEd

медаль Едісона (2019)

медаль Фредеріка Айвза (2020)

SPIE Gold Medald (2020)

CMNS: Урсула Келлер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Урсула Келлер (нім. Ursula Keller; нар. 21 червня 1959(19590621), Цуг) — швейцарська физикиня, фахівчиня з лазерів надкоротких імпульсів. Член Швейцарської академії технічних наук, Шведської королівської АН (2003) і Леопольдини (2008), докторка філософії (1989), професор Федеральної вищої технічної школи Цюриха, випускницею якої є і де працює від 1993 року. В 1991—1999 роках — третя з найбільш цитованих дослідниць у галузі оптоелектроніки, згідно з Thomson Citation Index.

Життєпис

Народилася і виросла в Цузі. Вивчала фізику у Федеральній вищій технічній школі Цюриха (1984). У Стенфордському університеті здобула ступінь магістерки (1987) і докторки філософії (1989) з прикладної фізики. У 1989—1993 роках — співробітниця AT & T Bell Labs. У 1993 році повернулася на батьківщину і з того ж року викладає в альма-матер — Федеральній вищій технічній школі Цюриха, спочатку як асоційована професор, від 1997 року фул-професор, протягом 2003—2005 років — директорка там само Інституту квантової електроніки. Підготувала 77 PhD-студентів. Співзасновниця і перша президент ETH Women Professors Forum. Від 2014 року — член дослідницької ради Швейцарського національного наукового фонду[en]. Фелло Оптичного товариства (2003) і IEEE (2014). Від 2010 року — член AcademiaNet. Член редколегій Applied Physics B (з 1994) і Laser Physics Letters[en] (з 2005).

Опублікувала 300 рецензованих журнальних робіт і 13 глав у книгах.

Заміжня, має двох синів (1997 і 1998 р. н.).

Нагороди та відзнаки

Примітки

  1. ↑ https://www.leopoldina.org/fileadmin/redaktion/Mitglieder/CV_Keller_Ursula_D.pdf
  2. ↑ https://orcid.org/0000-0002-1689-8041
  3. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  5. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  6. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  7. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  8. ↑ https://www.nasonline.org/news-and-multimedia/news/2021-nas-election.html — 2021.
  9. ↑ ERC Advanced grant for Ursula Keller. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 20 березня 2020. (англ.)
  10. ↑ Ursula Keller receives Weizmann Women & Science Award (англ.)
  11. ↑ Ursula Keller receives 2019 IEEE Edison Medal (англ.)
  12. ↑ Honorary Degree of Doctor of Science to Prof. Ursula Keller. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 20 березня 2020. (англ.)

Посилання