Усман I ібн Абд аль-Хакк
Усман I ібн Абд аль-Хакк | |
---|---|
Народився | 1196 ![]() |
Помер | 1240 ![]() ·загиблий у бою ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Національність | Бербери[1] і Зенати[1] ![]() |
Діяльність | правитель, вождь ![]() |
Титул | шейх ![]() |
Посада | шейх ![]() |
Конфесія | іслам і сунізм ![]() |
Рід | Мариніди ![]() |
Батько | Абд аль-Хакк I ![]() |
Брати, сестри | Мухаммад I ібн Абд аль-Хакк[1], Абу Ях'я Абу Бакр[1] і Абу Юсуф Якуб[1] ![]() |
Усман I ібн Абд аль-Хакк (араб. عثمان بن عبد الحق; бл. 1196 — 1240) — шейх бану-марин в 1217—1240 роках, заклав основи для утворення держави Маринідів.
Життєпис
Син шейха і султана Абд аль-Хакка I. Після його загибелі у 1217 році очолив бану-марин. Фактично в регіоні Ер-Риф створив незалежну від Альмохадів державу.
З 1230 року поновив боротьбу з Альмохадами, користуючись внутрішньою боротьбою за владу та війнами проти королівства Кастилія і Леон. У результаті все Північно-східне Марокко опинилося під його владою. Але проти нього виступив Ягморасан ібн Заян, валі Середнього Магрибу, з яким довелося вести запеклу війну.
У 1240 році його вбив християнський раб (за іншими відомостями — рабиня) в Ваді-Радаат. Спадкував зведений брат Мухаммад I.
Джерела
- Charles-André Julien, Histoire de l'Afrique du Nord, des origines à 1830, édition originale 1931, réédition Payot, Paris, 1994
- Clifford Edmund Bosworth. The New Islamic Dynasties. Columbia University Press, 1996 pg. 41