Фостен-Аршанж Туадера

Фостен-Аршанж Туадера фр. Faustin-Archange Touadéra
фр. Faustin-Archange Touadéra
Президент Центральноафриканської Республіки
Нині на посаді
На посаді з	30 березня 2016
Попередник	Катрін Самба-Панза
Прем'єр-міністр Центральноафриканської Республіки
22 січня 2008 року — 17 січня 2013 року
Президент	Франсуа Бозізе
Попередник	Елі Доте
Наступник	Ніколас Тьянгайе
Народився	21 квітня 1957(1957-04-21) (66 років) Бангі, Убангі-Шарі, Французька Екваторіальна Африка
Відомий як	політик, викладач університету
Країна	ЦАР
Національність	Ngbaka peopled[1]
Alma mater	University of Banguid, Університет науки та технології Лілль I, University of Yaoundéd і Університет Фелікса Уфуе-Буаньїd
Політична партія	National Convergence "Kwa Na Kwa"[en] до 2015 з 2015 безпартійний
Релігія	хрещення
Медіафайли у Вікісховищі

Фостен-Аршанж Туадера (фр. Faustin-Archange Touadéra; нар. 21 квітня 1957, Бангі, Убангі-Шарі, Французька Екваторіальна Африка (суч. Центральноафриканська Республіка) — центральноафриканський політичний діяч, прем'єр-міністр ЦАР у 2008—2013 роках. 20 лютого 2016 року здобув перемогу на президентських виборах 2015—2016 у ЦАР.

Закінчив університети в Бангі і Абіджані, отримав два докторських ступеня з математики — в Університеті Лілль-1 (фр. Université Lille 1: Sciences et Technologies) і Університеті Яунде. З 1987 року викладав в Університеті Бангі, у 1989-92 був заступником декана факультету природничих наук. У 2005-08 роках був ректором університету.

22 січня 2008 року президент Франсуа Бозізе призначив його прем'єр-міністром ЦАР. Уряд з 29 міністрів офіційно приступив до роботи 28 січня. У рамках кампанії примирення з повстанцями 18 січня 2009 року уряд було розпущено, а на наступний день було сформовано новий склад уряду, в якому лише 10 з 31 міністрів минулого складу зберегли свої посади^[2]. У той же час, в новому складі уряду з'явилися кілька лідерів повстанських угруповань^[2].

22 квітня 2011 року Туадера сформував новий уряд, в якому з 34 колишніх міністрів свої посади знову зберегло лише десять чоловік^[3].. У новому складі уряду виявилося два родича президента Франсуа Бозізе — син (міністр оборони) і племінник (міністр фінансів)^[3].

У грудні 2012 року на території ЦАР почався збройний конфлікт. Повстанці звинуватили уряд президента Франсуа Бозізе у недотриманні умов мирних угод, підписаних у 2007 році. Повстанці захопили багато великих міст у центральній і східній частинах країни. 11 січня 2013 року у столиці Габону, місті Лібревіль було підписано угоду про припинення вогню. Повстанці відмовилися від вимоги відставки президента ЦАР Франсуа Бозізе, зі свого боку він до 18 січня мав призначити представника опозиції на посаду прем'єр-міністра країни^[4]

12 січня Фостен-Аршанж Туадера був відправлений у відставку, а 17 січня йому на зміну прийшов, згідно з досягнутими домовленостями, кандидат, названий опозицією — Ніколас Тьянгайе.

Президентські вибори 2015

У 2015 році Фостен-Аршанж Туадера балотувався у президенти ЦАР на виборах, що стартували 20 грудня того ж року. 20 лютого 2016 року за результатами другого туру президентських виборів в ЦАР здобув перемогу, набравши 62,71 % голосів. Його суперник, що також свого часу очолював уряд республіки Аніс Жорж Дологеле отримав близько 37 % голосів виборців.

Головним пунктом передвиборної програми Фостен-Аршанж Туадера було забезпечення безпеки в країні після збройних зіткнень між мусульманами з коаліції Селека і християнами Антибалаку, і залучення іноземних інвестицій за для відновлення економіки держави^[5] Нового президента країни привели до присяги 30 березня 2016 року.

Примітки

У соціальних мережах X Словники та енциклопедії Велика норвезька енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopedia Treccani · Prabook Довідкові видання Munzinger IBA · OpenSanctions Нормативний контроль BNF: 12294559n · Freebase: /m/03m6fgd · GND: 1216941874 · ISNI: 0000 0000 0192 6973 · SUDOC: 031796222 · VIAF: 36981962 · WorldCat: viaf-36981962

п о р Президенти ЦАР ● Давид Дако ● Жан-Бедель Бокасса ● Давид Дако ● Андре Колінгба ● Анж-Фелікс Патассе ● Франсуа Бозізе ● Мішель Джотодія ● Александр-Фердинанд‎ Нгуєнде (в.о.) ● Катрін Самба-Панза (тимчасовий) ● Фостен-Аршанж Туадера Імператор: Бокасса I (1976–1979)

п о р Президенти та королі країн Африки Королі Король Есватіні (Мсваті III) • Король Лесото (Летсіє III) • Король Марокко (Мохаммед VI) Президенти Алжиру (Абдельмаджид Теббун) • Анголи (Жуан Лоренсу) • Беніну (Патріс Талон) • Ботсвани (Мокгвітсі Масісі) • Буркіна-Фасо (Поль-Анрі Сандаоґо Даміба (в. о.)) • Бурунді (Еварист Ндаїшиміє) • Габону (Бріс Оліґі) • Гамбії (Адама Берроу) • Гани (Нана Акуфо-Аддо) • Гвінеї (Мамаді Думбуя (в. о.)) • Гвінеї-Бісау (Умару Сісоку Ембало) • Джибуті (Ісмаїл Омар Гелле) • ДР Конго (Фелікс Чісекеді) • Екваторіальної Гвінеї (Теодоро Обіанг Нгема Мбасого) • Еритреї (Ісаяс Афеверкі) • Ефіопії (Сахле-Ворк Зевде) • Єгипту (Абдель Фаттах Ас-Сісі) • Замбії (Хакаінде Хічілема) • Зімбабве (Еммерсон Мнангагва) • Кабо-Верде (Жозе Марія Невіш) • Камеруну (Поль Бія) • Кенії (Ухуру Кеніятта) • Коморських Островів (Азалі Ассумані) • Конго (Дені Сассу-Нгессо) • Кот-д'Івуару (Алассан Уаттара) • Ліберії (Джордж Веа) • Лівії (Мухамед аль-Менфі) • Маврикію (Притвіраджсінг Ропун) • Мавританії (Мухаммед ульд аш-Шейх аль-Газуані) • Мадагаскару (Анрі Радзуеліна) • Малаві (Лазарус Чаквера) • Малі (Ассімі Гоїта (в. о.)) • Мозамбіку (Філіпе Н'юсі) • Намібії (Хаге Гейнгоб) • Нігеру (Хассумі Массуду) • Нігерії (Бола Тінубу) • ПАР (Матамела Сиріл Рамафоса) • Південного Судану (Салва Киїр) • Руанди (Поль Кагаме) • Сан-Томе і Принсіпі (Карлуш Віла-Нова) • Сейшельських Островів (Вавел Рамкалаван) • Сенегалу (Макі Салл) • Сомалі (Хасан Шейх Махмуд) • Судану (Абдель Фаттах аль-Бурхан) • Сьєрра-Леоне (Джуліус Маада Біо) • Танзанії (Самія Сулуху) • Того (Фор Гнассінгбе) • Тунісу (Каїс Саїд) • Уганди (Йовері Мусевені) • ЦАР (Фостен-Аршанж Туадера) • Чаду (Магамет Дебі Ітно (в. о.))