Фрага

село Фрага
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Рогатинська міська громада
Код КАТОТТГ UA26040270610048065 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1460
Колишня назва Ягодівка
Населення 651
Площа 7,1 км²
Густота населення 91,69 осіб/км²
Поштовий індекс 77011
Телефонний код +380 03435
Географічні дані
Географічні координати 49°28′4″ пн. ш. 24°26′26″ сх. д. / 49.46778° пн. ш. 24.44056° сх. д. / 49.46778; 24.44056
Водойми р. Свірж
Відстань до
обласного центру
79 км
Відстань до
районного центру
79 км
Найближча залізнична станція Рогатин
Відстань до
залізничної станції
17 км
Місцева влада
Адреса ради 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65
Карта
Фрага. Карта розташування: Україна
Фрага
Фрага
Фрага. Карта розташування: Івано-Франківська область
Фрага
Фрага
Мапа

Фра́га (з 1946 по 1993 — Ягодівка) — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області, на межі зі Львівським районом Львівської області.

Географія

Село розташоване на межі Івано-Франківської та Львівської областей по обидва боки автошляху національного значення Н09.

Назва

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Фрага Рогатинського району перейменовано на село Ягодівка і Фразьку сільську раду — на Ягодівську.[1]

11 червня 1993 року селу повернено історичну назву.[2]

Історія

Фраґа була відпустовим місцем у другій половині XVII століття. Перша дерев'яна церква (згадується у 1573 році, стояла на високій горі, що зветься Скала на місці об'явлень Матері Божої), згоріла за часів Богдана Хмельницького, врятувалася лише ікона Пресвятої Богородиці, написана на полотні: ікона схожа на Белзьку (тепер Ченстоховську).

На місці спаленої церкви було збудовано невеличку греко-католицьку капличку, туди поміщено ікону, до якої зверталися з молитвами. Із поширенням розголосу про чудотворні властивості ікони її, за наказом дідича Яна Станіслава Яблоновського, у 1732 році було перенесено до костелу бернардинського монастиря (спорудженого на кошти, виділені дідичами Станіславом Яном Яблоновським, його сином Яном Станіславом). Після закриття монастиря у 1790 році ікону було перенесено до костелу в Бережанах. Українська громада, очолювана парохом Теодором Сціловським, підтримана власником села графом Віктором Баворовським, чинила спротив. За спогадами очевидців, коли монахи забрали ікону з села, люди 2 місяці бачили образ у сяйві над водою, де потім забило джерело. 14 вересня 1904 року бернардинці з Бережан урочисто повернули чудотворний образ Матері Божої до Фраґи. Під час Другої світової війни монастир і костел були повністю зруйновані. На руїнах селяни знайшли вцілілу чудотворну ікону Матері Божої, яка 28 серпня цього ж року опинилася у греко-католицькій церкві Перенесення мощів святого Миколая, де перебуває досі. Руїни бернардинських храму та монастиря розібрали 1952 року.

В окремих документальних джерелах межі XVIII—XIX століть Фрага згадується як містечко. У другій половині XIX століття, за даними краєзнавця Антонія Шнайдера, поселення мало власну печатку з гербом: у щиті, увінчаному короною, — хлібний сніп, у який навхрест устромлені ціп та коса (Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника. — Відділ рукописів. — Фонд 144. — Опис 3. — Спр. 14. — Арк. 215).

1942 року Скалу підірвали окупанти, джерело було знищене; потім цілюще джерело з'явилося на протилежному боці гори, досі оздоровлює людей. Недавно зафіксовано два випадки зцілення водою з цього джерела — одна жінка позбулася раку шкіри, в іншої відновився втрачений зір.

У 1939 році в селі мешкало 910 осіб (800 українців, 100 поляків і 10 євреїв)[3].

1 серпня 2016 року лютувала негода на Прикарпатті, від якої найбільше постраждала Фрага. Зокрема, знищено дерев'яну конструкцію та металеве покриття даху ЗОШ (850 м²), пошкоджено покриття сільського клубу (20 м²), металеві покриття церкви (40 м²) і двох житлових будинків (200 м²). Також буревій повалив п'ять дерев.[4]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.[5]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[6].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мовний склад населення с. Фрага
Мова Кількість осіб Відсоток
українська 651 100,00

Пам'ятки, визначні місця

Втрачені

  • Монастир (1723—1732, будівничий Якуб Петрі).
  • Костел (1739—1741, будівничий Франческо Каппоні).

Діючі

В селі знаходиться дерев'яна церква Перенесення мощів Святого Миколая 1933.[8]

Відомі люди

В селі народились
Померли

Школа

Діє школа I-II ступенів.[9][10]

Примітки

  1. «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
  2. Постанова ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ від 11.06.1993 «Про відновлення колишніх найменувань окремим населеним пунктам Івано-Франківської області». Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  3. Кубійович, 1983, с. 66.
  4. На ПРИКАРПАТТІ буревій потрощив школу та церкву, розкидавши уламки дахів на сотні метрів. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.
  5. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. Перенесення мощів Святого Миколи 1933. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
  9. Фразька школа І-ІІ ступенів. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  10. Фразька ЗОШ І-ІІ ст. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2018.

Джерела