Францішек Печка

Францішек Печка
Franciszek Pieczka
пол. Franciszek Pieczka
Францішек Печка у 2006
Францішек Печка у 2006
Францішек Печка у 2006
Народився 18 січня 1928(1928-01-18)
Ґодув
Помер 23 вересня 2022(2022-09-23) (94 роки)
Варшава, Республіка Польща[1]
Поховання Aleksandrów cemeteryd
Громадянство Польща
Діяльність актор
Alma mater Театральна академія імені Александра Зельверовича
Роки діяльності 1960 — дотепер
IMDb nm0669813
Автограф
Нагороди та премії
Золота медаль «За заслуги у культурі Gloria Artis» орден Білого Орла Medal for Long Marital Life золотий хрест Заслуги Великий Хрест ордена Відродження Польщі Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі медаль «10-річчя Народної Польщі»

Medal of Merit for National Defenced

Заслужений діяч культури Польщі
Medal of the 30th Anniversary of People's Poland

CMNS: Францішек Печка
Franciszek Pieczka
у Вікісховищі

Францішек Максиміліан Печка (пол. Franciszek Maksymilian Pieczka; 18 січня 1928, Ґодув, Польща — 23 вересня 2022)[2] — польський актор театру та кіно.

Життєпис

Народився у сілянській родині. Після року у технікумі на електротехнічному факультеті, переїхав до Варшави, де вступив до театральної школи.

1954 року закінчив Вищу державне театральне училище (Варшава), тоді ж зіграв свою першу роль — німець-патрульний у першій картині Анджея Вайди «Покоління». Театральну кар'єру почав в місті Єленя-Гура. Виступав у краківському Народному театрі. З 1970-го переїхав до Варшави. У період з 1974 по 2015 роки — актор варшавського Театру Повшехни.

Серед кіноробіт Францишека Печки — понад сто фільмім. Після дебюту у Анжея Вайди, знявся в його фільмах ще двічі — особливо колоритною видалася роль тупуватого нувориша Мюллера у стрічці «Земля обітована». Знімалася також у провідних майстрів польського кіно. На початку кінокар'єри взяв участь у картині «Мати Джоан з Ангелів» Єжи Кавалеровича, згодом зіграв одну з найкращих своїх ролей у картині того ж автора «Аустерія», а в екранізації роману «Камо грядеши» Генрика Сенкевича Кавалерович довірив акторові роль апостола Петра. Кшиштоф Кесльовський зняв Печку у своїй першій ігровій картині «Шрам». Крім того, він знімався в таких значних досягненнях польського та європейського кіно, як «Рукопис, знайдений у Сарагосі» Войцеха Єжи Гаса, «Перлина в короні» та «Бусинки одних чоток» Казімежа Куца, «Будапештські казки» Іштвана Сабо, «Мама та її сини» Януша Заорського.

На території СРСР відомий за роботами у радянсько-польському фільмі «Легенда» Сільвестра Хенциньського, епопеї «Визволення» Юрія Озерова, де виступив у ролі сержанта Пелкі, зігравши разом із Барбарою Брильською. Проте особливою популярністю користувався серіал «Чотири танкісти і пес», в якому Печка виконав одну з головних ролей — веселуна та силача танкіста Густліка.

Фільмографія

  • 1954 — Покоління — патрульний
  • 1958 — Калоші щастя — медбрат в психіатричній лікарні
  • 1960 — Мати Івана від ангелів — Одрін
  • 1961 — Квітень — Анклевич
  • 1962 — Голос з того світу — селянин
  • 1963 — Їхній день звичайний — Даниш
  • 1963 — Хрещені вогнем — Юзеф Почобутт
  • 1964 — Рукопис, знайдений у Сарагосі — Пачеко
  • 1964 — Життя ще раз — ув'язнений Янко
  • 1965 — Вальковер — організатор змагань
  • 1966 — Чотири танкісти і пес — Густлік (Густав Вільгельмович Єлень)[3]
  • 1966 — Де третій король? — Маржак, реставратор картин
  • 1968 — Житіє Матеуша — Матеуш
  • 1968 — Звільнення: Вогняна дуга — сержант Пелька
  • 1968 — Житіє Матеуша — Матеуш
  • 1970 — Польський альбом — Франок
  • 1970 — Гідрозагадка — моряк
  • 1971 — Проблемний гість — детектив з посмішкою
  • 1971 — Перлина у короні — Губерт Сіржа
  • 1971 — Легенда — ксьондз
  • 1972 — Весілля — Чепек
  • 1972 — Скляна куля — «Король життя»
  • 1972 — Капризи Лазаря — солтис
  • 1973 — Чоловіки — священик
  • 1974 — Потоп — Кімліч
  • 1974 — Гніздо — Мрокота
  • 1975 — Земля обітована — пан Мюллер
  • 1976 — Будапештські казки — пасажир у трамваї
  • 1976 — Шрам — Стефан Беднаж, директор комбінату
  • 1979 — Біла мазурка — Валерій Врублевський
  • 1979 — Форпост — Юзеф Слимак
  • 1979 — Намистинки одних чіток — Єжи, син Хабрики
  • 1981 — Коноплянка — дід
  • 1982 — Аустерія — Таг, господар корчми
  • 1983 — Матір королів — Сіга
  • 1983 — Вірна річка — Щепан
  • 1983 — Епітафія для Барбари Радзивілл — Пйотр Боратинський
  • 1985 — Дівчата з Новолипок — Мосаковський, батько Бронки
  • 1985 — Щоденник грішника — Леган
  • 1986 — Біг Бен — Стасек
  • 1986 — Шахерезада — Форестер
  • 1990 — Похорон картоплі — Матеуш Шевчук
  • 1993 — Ескадрон — Блажей
  • 1993 — Випадок Пекосинського
  • 1994 — Подяка за кожен новий ранок — Степан Гакундак, поет
  • 2001 — Кво вадіс? — Апостол Петро
  • 2006 — Жасмін — Святий Рох
  • 2006 —2016 — Ранчо — Стахо Япич

Примітки

Посилання