Френсіс Ґренфелл

Лорд Ґренфелл
англ. Francis Grenfell
Ім'я при народженні	англ. Francis Wallace Grenfell
Народження	29 квітня 1841(1841-04-29)[1][2]  Свонсі, Уельс, Сполучене Королівство
Смерть	27 січня 1925(1925-01-27)[1][2] (83 роки)  Віндлшемd, Суррей-Гітd, Суррей, Англія, Велика Британія
Поховання	Beaconsfield, Buckinghamshire.
Країна	Уельс  Сполучене Королівство
Приналежність	United Kingdom
Рід військ	Британська армія
Роки служби	1859–1908
Звання	Field Marshal
Командування	Egyptian Army 4th Army Corps Commander-in-Chief, Ireland
Війни / битви	9th Xhosa War Anglo-Zulu War Anglo-Egyptian War Mahdist War
Титул	Baron Grenfelld
По відставці	Pilgrims Society Church Lads' Brigade
Діти	Pascoe Grenfell, 2nd Baron Grenfelld[2][3], Madelina Grenfelld[2] і Arthur Grenfelld[2]
Нагороди	Великий лицарський хрест Ордена Лазні Великий лицарський хрест Ордена Святого Михайла і Святого Георгія
Френсіс Ґренфелл у Вікісховищі

Фельдмаршал Френсіс Воллес Ґренфелл, перший Барон Ґренфелл (29 квітня 1841(18410429) — 27 січня 1925) — британський армійський офіцер. Починав службу  флігель-ад'ютантом і дослужився до головнокомандувача. У Південній Африці воював у складі 9-ї армії під час Англо-зулуської війни та англо-єгипетської війни. Згодом він був призначений головнокомандувачем Єгипетської армії і командував військами в битві біля Суакіна у грудні 1888 року та в битві Тоскі в серпні 1889 року під час Повстання Махді. Після цього він став губернатором Мальти, а потім Головнокомандувачем Ірландії до виходу на пенсію в 1908 році.

Народився у родині Песко Сен-Леже Ґренфелл і Кетрін Енн Ґренфелл (до шлюбу Дю Пре). Ф.Ґренфелл навчався у школі Мілтон Аббас в Дорсеті, але вирішив достроково залишити навчання^[4].

Ф.Ґренфелл 5 серпня 1859 року почав службу в 3-му батальйоні 60-го Королівського корпусу^[5]. Згодом 21 липня 1863 року він отримав звання капітана^[6]. В 1874 році він був призначений Головнокомандувачем Південної Африки.^[7] Після  англо-зулуської війни він повернувся в Англію та був призначений підполковником 29 листопада 1879 року. У квітні 1881 року Ф.Ґренфелл став бригадним майором піхотної бригади в Південній Африці^[8].

Наприкінці 1882 року Ф.Ґренфелл був призначений заступником Головнокомандувача Єгипетської армії. У квітні 1885 року він сам очолив командування єгипетськими військами, дислокованими в Асуані під час експедиції на Ніл. 7 січня 1886 року він отримав звання генерал-полковника^[9].У серпні 1885 він став копаньйоном Ордена Лазні, а 25 листопада 1886 року — лицарем-Командором Ордена Лазні^[10]. Також в 1888—1889 рр. він продовжував командувати британськими військовими силами в ряді битв.  

Під час Повстання Махді Ф.Ґренфелл дослужився до генерал-майора (3 серпня 1889 року)^[11]. 25 травня 1892 року він був призначений кавалером великого Хреста ордена Святого Михайла і Святого Георгія, якраз після повернення з Єгипту^[12].

Повернувшись в Англію, Ф.Ґренфелл у 1892 році став заступником генерал-ад'ютанта у військовому Міністерстві на посаді генерального інспектора вільнонайманих військ^[13]. В 1897 році він повернувся в Єгипет, щоб командувати британськими силами під орудою нового командувача і був призначений 1 квітня 1898 року генерал-лейтенантом^[14]. З 1 січня 1899 року він був призначений губернатором Мальти^[15] з місцевими званням генерала ^[16], перебуваючи на посаді до початку 1903 року.

26 червня 1902 року коронаційна комісія внесла його ім'я як майбутнього пера^[17] і він був проголошений бароном Ґренфеллом в окрузі Гламорган 15 липня 1902 року^[18] Ф.Ґренфелл прийняв присягу на засіданні палати лордів вперше 22 липня 1902 року^[19].

Після повернення напостійно до Сполученого Королівства він продовжував командувати новоствореним 4-м армійським корпусом з квітня 1903 року^[20] і був підвищений до повного генерала на 16 березня 1904 року^[21]. У травні 1904 року він став головнокомандувачем Ірландії та головним офіцером, командувачем 3-м армійським корпусом^[22].

11 квітня 1908 року Ф.Ґренфелл був проведений у фельдмаршали та вийшов на пенсію^[23]. У травні 1910 року він був присутній на похороні короля Едуарда VII^[24], а в червні 1911 року — на коронації нового монарха короля Георга V.^[25]

Ф.Ґренфелл служив полковником у 1-го полку Суррей (Південний Лондон)^[26], полковником 2-го полку лейб-гвардії, а потім полковником 1-го полку лейб-гвардії^[27]. І, нарешті, був призначений полковник-комендантом Королівського стрілецького корпусу^[28] і полковником королівського Мальтійського полку міліції^[29].

Ф.Ґренфелл був управителем і комендантом «юнацьких бригад» молодіжної англіканської парамілітарної організації з 1908 по 1925 роки.^[30] В 1914 році він був ініціатором створення 16-го батальйону Королівського стрілецького корпусу з вихованців «юнацьких бригад»^[31]. 1902 він був також засновником і членом комітету «Товариства паломників» (англ. Pilgrims Society) — елітного клубу для промоції британсько-американських стосунків^[32].

Помер у віці 83 років у Віндлесгемі в Суррей-Гіт 27 січня 1925 і був похований на церковному цвинтарі парафії Св. Марії і Всіх Святих у Біконсфілді, Бекінгемшир.^[33].

У 1887 році Ф.Ґренфелл одружився з Евелін Вуд, дочкою генерал-майора Роберта Блюхера. Дітей у них не було.

Після смерті його першої дружини він одружився вдруге в 1903 році з Маргарет Мадженді, дочкою Льюїса Мадженді. Вони мали двох синів і доньку.

Родинний герб Ґренфеллів: На червоному щиті три геральдичні золоті кларнети, поверх яких на горизонтальному золотому полі чотиризубцева червона корона.^[34]

• Великий хрест Ордена Лазні (15 листопада 1898)
• Лицар великого Хреста ордена Святого Михайла і Святого Георгія — 25 травня 1892
• Почесний доктор права, Кембриджський Університет, 25 травня 1902^[35]
• Почесний доктор права, Університет Единбурга, 26 липня 1902^[36].
• 27 травня 1886 року нагороджений орденом Меджида (другий клас) та Орденом Османіє (третій клас)^[37].

• Heathcote, Tony (1999). The British Field Marshals 1736–1997. Barnsley (UK): Pen & Sword. ISBN 0-85052-696-5.

• Obituary in The Times, 28 January 1925
• Grenfell, Lord (1925). Memoirs of Lord Grenfell. Hodder & Stoughton. ASIN B0008564IE.