Хальмахера

Хальмахера
індонез. Pulau Halmahera
Хальмахера на мапі Молуккських островів та Папуа.

Карта
Карта острова
Карта острова
Географія
0/36/00/N/127/52/00/E
КонтинентАзія Редагувати інформацію у Вікіданих
МісцерозташуванняТихий океан
АкваторіяМоре Хальмахера Редагувати інформацію у Вікіданих, Молуккське море Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхіпелагМалайський архіпелаг
Площа17780  км² 
Довжина366 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина159 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Найвища точка1635 м
Країна
Індонезія
РегіонПівнічне Малуку
Адм. одиницяПівнічне Малуку[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення162 728 (1995)
Хальмахера. Карта розташування: Індонезія
Хальмахера
Хальмахера
Хальмахера (Індонезія)

CMNS: Хальмахера у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Хальмахера[2][3], Гальмагера[4] (індонез. Pulau Halmahera) — острів у Малайському архіпелазі, найбільший з Молуккських островів, належить Індонезії.

Географія

Площа 17 780 км². Гірський рельєф (висота до 1635 м — діючий вулкан Гамкуноро). На острові також є діючі вулкани Дуконя в північній і Ібу в північно-західній частині острова.

Клімат екваторіальний. Протягом усього року температура на узбережжі 25-28 ° C, опадів 2000-3000 мм на рік. Вічнозелені ліси.

Історія

Добробут малозаселеного острова Хальмахера тривалий час залежав від островів Тернате та Тідоре, розташованих на захід. На цих островах існували впливові королівства до приходу туди Голландської Ост-Індської компанії, яка колонізувала весь архіпелаг.

Під час Другої світової війни на Хальмахері була японська військова база.

У 1999 і 2000 роках на острові Хальмахера були запеклі зіткнення між християнами та мусульманами. У релігійному конфлікті загинули тисячі людей.

Населення

Мешканець Хальмахери

Населення становить близько 180 000 осіб (2005).

Економіка

Тропічне землеробство, плантації кокосової пальми. Добування золота, нікелю та кобальту.

Примітки

Література

  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Посилання