Хаміль Мауад

Хаміль Мауад
ісп. Jamil Mahuad
Хаміль Мауад
Хаміль Мауад
Прапор
Прапор
 50-й Президент Еквадору
10 серпня 1998 — 21 січня 2000 року
Попередник: Фабіан Аларкон
Наступник: Густаво Нобоа
 
Народження: 29 липня 1949(1949-07-29)[1] (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лоха, Еквадор Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Еквадор
 США Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді і Папський Католицький Університет Еквадору Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія: Popular Democracyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Paola Mahuad Calderónd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:
Великий хрест ордена Сонця Перу Національний орден Сан-Лоренсо (Еквадор) Національний орден Заслуг

Почесний доктор університету Сан-Маркосd

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Хорхе Хаміль Мауад Вітт (ісп. Jorge Jamil Mahuad Witt; нар. 29 липня 1949) — еквадорський політичний діяч, президент країни з серпня 1998 до січня 2000 року. Був усунутий від влади в результаті військового перевороту.

Життєпис

Походив з родини емігрантів з Лівану й Німеччини. Освіту здобув у Гарварді, де вивчав державне управління. У 1992—1998 роках обіймав посаду мера Кіто. 1998 був обраний на пост глави держави, набравши 1 341 089 (35,3 %) голосів у першому турі та 2 243 000 (51,3 %) — у другому, подолавши «бананового короля» Альваро Нобоа.

У жовтні 1998 року підписав у Бразилії угоду про кордон з Перу[2]. Та угода задовольняла обидві сторони й полягала у сторічній оренді Еквадором спірної ділянки території, що залишилась за Перу[3]. Восени 1999 року оголосив про дефолт за зовнішнім боргом[4]. 9 січня 2000 року через складну макроекономічну ситуацію ініціював відмову від національної валюти — еквадорського сукре — на користь американського долара, що спричинило невдоволення профспілок та індіанців[5][6].

21 січня індіанці та представники профспілок організували масові маніфестації біля президентського палацу, вимагаючи відставки Мауада. Увечері, коли протестувальники спробували увірватись у палац президента, на їхній бік перейшов полк президентської гвардії на чолі з Лусіо Гутьєрресом. Разом вони змусили Мауада потай, на машині швидкої, утекти з міста на лояльну військову базу. Переворот засудили США й сусідні з Еквадором держави, в результаті чого наступного дня Хунта національного порятунку Гутьєрреса передала владу цивільному президенту. 22 січня парламент затвердив на посту глави держави віце-президента Густаво Нобоа[7]. Сам Нобоа, однак, продовжив перехід на американський долар[8].

Примітки

  1. ↑ Munzinger Personen
  2. ↑ Еквадор у XX столітті
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 10 лютого 2015.{cite web}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Звичайний дефолт. Зеркало недели. 23.10.1999.[недоступне посилання з травня 2019]
  5. ↑ У п’ятницю виконується чотири роки з того дня, як Еквадор став на шлях доларизації своєї економіки. РИА Новости. 09.01.2004.
  6. ↑ Тенденция, однако. Коммерсантъ. 18.01.2000.
  7. ↑ Еквадор захистив національну валюту від президента. Коммерсантъ. 25.01.2000.
  8. ↑ Американські долари захопили Еквадор руками своїх ворогів. Коммерсантъ. 11.03.2000.
політик Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.