Харчук Борис Гнатович
| Борис Гнатович Харчук | |
|---|---|
| Народження | 1 січня 1934 (91 рік) Підлісне, Вінницька область |
| Смерть | 27 листопада 1998 (64 роки)  Київ, Україна |
| Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
| Країна | Україна |
| Приналежність |  Україна |
| Рід військ |  ЗС України |
| Звання | Генерал-майор |
| Командування | Голова Товариства сприяння обороні України. |
| Нагороди |   |
Борис Гнатович Харчук (1 січня 1934, Підлісне, Вінницька область — 27 листопада 1998) — український радянський військовик. Генерал-майор. Голова Товариства сприяння обороні України. Народний депутат СРСР від ДТСААФ СРСР.
Біографія
Народився 1 січня 1934 року в селі Підлісне на Вінниччині. Закінчив Військову академію бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Маліновского.
З 1987—1991 — Голова Центрального комітету Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту Української РСР.
З 26 березня 1989 по 26 грудня 1991 рр. — Народний депутат СРСР.[1]
З 1991—1998 — Голова Товариства сприяння обороні України. Член Головної редакційної колегії Книги Пам'яті України.[2]
|
«Адміністрування в реформуванні без належного економічного і юридичного обґрунтування призводить до згортання випробуваних життям форм, методів і напрямків роботи оборонних колективів» — Борис Харчук | 
|
Примітки
- ↑ Алфавитный список народных депутатов СССР (26 марта 1989 — 26 декабря 1991). Архів оригіналу за 27 листопада 2013. Процитовано 23 червня 2014.
- ↑ ПОСТАНОВА КМУ від 16 вересня 1992 р. N 537 Про заходи щодо видання Книги Пам'яті України. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 5 квітня 2022.
Посилання
- ХАРЧУК Борис Игнатьевич [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Вісник ТСО України № 3(3)2011
