Хорог

Хорог
Хоруғ
Герб
герб
Загальний вид міста Хорог
Загальний вид міста Хорог
Загальний вид міста Хорог
Основні дані
37°29′30″ пн. ш. 71°33′27″ сх. д. / 37.49166666669477621° пн. ш. 71.55750000002778677° сх. д. / 37.49166666669477621; 71.55750000002778677Координати: 37°29′30″ пн. ш. 71°33′27″ сх. д. / 37.49166666669477621° пн. ш. 71.55750000002778677° сх. д. / 37.49166666669477621; 71.55750000002778677
Країна Таджикистан
Регіон Горно-Бадахшанська автономна область
Столиця для Гірський Бадахшан і Q25389661?
Населення 28,000 (2000)
Висота НРМ 2123 ± 1 м
Часовий пояс UTC+6
GeoNames 1221328
OSM 3281967 ·R (Шугнанська нохія)
Поштові індекси 736000
Міська влада
Мапа
Хорог. Карта розташування: Таджикистан
Хорог
Хорог
Хорог (Таджикистан)


CMNS: Хорог у Вікісховищі

Хорог (тадж.: Хоруғ) — столиця Гірського Бадахшану в Таджикистані. Має 28 тисяч населення (перепис 2000 р.). Поблизу — кордон з Афганістаном.

Географія

Розташування

Це перше місто, з якого починається Великий Памірський тракт, неподалік від місця злиття річок Гунт і П'яндж, за 525 кілометрів від Душанбе. Поруч з містом знаходиться Пік Маяковського висота якого складає 6096 метрів над рівнем моря.

Клімат

Територія довкола міста знаходиться у високогірній зоні, котра характеризується субарктичним кліматом, проте Хорог розташувався на дні глибокої ущелини на висоті 2200 метрів над рівнем моря, що суттєво пом'якшує його клімат. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 22.2 °C (72 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -7.2 °С (19 °F).[1]

Клімат Хорога
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 12 7 17 23 30 32 37 37 32 26 16 7 37
Середній максимум, °C −1 0 6 15 20 26 29 30 26 17 8 1 15
Середня температура, °C −6 −4 2 10 14 16 22 22 18 10 3 −3 9
Середній мінімум, °C −12 −8 −2 5 8 11 15 14 10 3 −1 −7 3
Абсолютний мінімум, °C −22 −20 −17 −2 1 7 8 6 −1 −2 −8 −22 −22
Норма опадів, мм 10 40 40 30 10 0 0 0 0 10 20 40 260
Джерело: Weatherbase

Історія

У 19-му сторіччі, Хорог став приводом суперечки між еміром Бухари, шахом Афганістану, Росією і Великою Британією. Росіяни виявилися переможцями і приєднали терени навколо Хорогу до складу імперії. Після падіння царату у Росії і створення СРСР, Хорог стає столицею області з 1925. Радянські лідери заохочували міграцію поселенців до області з обіцянками плати, медалей і автомобілів, але без розвитку промисловості і маленької площі культивованої землі, зусилля були марними. Статус міста Хорог отримав у 1932 році.

Населення

Станом на 2003 рік населення міста склало 30 тисяч людей. За національним складом тут переважають памірські таджики, які сповідують ісмаїлізм. У 2010 році населення Хорогу складало 28000 людей.

Транспорт

Хорог розташований вздовж Памірського шосе, яке сполучає його з головним містом Душанбе на заході, і республікою Киргизстан на північному сході. Шосе дуже важке для проїзду в обох напрямах, особливо взимку. Хорог також має маленький аеропорт, який може приймати маленькі літаки і гелікоптери.

Культура

Освіта

Хорог є регіональним центром управління, торгівлі, транспорту та освіти. Тут функціонує філія Університету Центральної Азії, Хорогський державний університет та Ліцей Фонду Ага-Хана (духовного лідера ісмаілітської общини). Мешканці міста на фоні інших районів Таджикистану мають високий рівень освіти.

Памірський ботанічний сад

У східній частині Хорогу на висоті 2320 метрів над рівнем моря на терасах річки Шахдари знаходиться Памірський ботанічний сад, який займає друге місце в світі по висоті (після ботанічного саду в Непалі), з унікальною флорою з різних куточків планети. [2]

Пам'ятки

У 30 км від Хорогу у селищі Богев розташований археологічний комплекс Козир-Кала, який складається з фортеці з цитаделлю і залишків двох круглих храмів радіусом 11 та 9 метрів. Таємниця гори Кухілал — у 47 кілометрах від Хорогу над селищем Кухілал височіє однойменна гора — родовище знаменитого бадахшанского «лала» — благородної шпінелі, відомої також під назвою «Бадахшанську лал» і згадуваного в Худуд-ал-Аламі (982 рік), книзі «Мінералогія» Аль Біруні і в книзі Марко Поло (13 століття), який писав про те, що місцеві жителі «риють в горі Шігхінан (шугнано) і добувають там Балашов (рубіни) за царським наказом». Під час досліджень в горі Кухілал було виявлено близько 500 стародавніх виробок 8 — 11 століть. [3]

Примітки

  1. Клімат Хорога. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 30 січня 2017. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 23 березня 2014. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 23 березня 2014. 

Джерела