Хржановський Ілля Андрійович

Хржановський Ілля Андрійович
Народився11 серпня 1975(1975-08-11)[1] (49 років)
Москва, СРСР
Громадянство СРСР
 Росія
Діяльністькінорежисер, сценарист, виробник, кінопродюсер
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності1998 — тепер. час
IMDbnm0451969
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хржановський.

Ілля Андрійович Хржановський (*11 серпня 1975(19750811), Москва, РРФСР) — російський режисер і продюсер. Член Європейської Академії кіномистецтв, член Гільдії кінорежисерів Росії. Батько — відомий аніматор, Народний артист Росії Андрій Хржановський[ru], дід — художник і артист Юрій Хржановський[ru].

З 2020 по 2023 рік Хржановський працював художнім керівником Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

З 2007 року Хржановський постійно проживає за межами росії, в Німеччині, Україні, Великобританії та Ізраїлі[2].

Бабин Яр

У 2019 році Хржановський прийняв пропозицію наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC) стати художнім керівником проекту[3].

У вересні 2020 року до 79-ї річниці трагедії у Бабиному Яру в присутності Президента України Володимира Зеленського Меморіальний центр відкрив аудіовізуальну інсталяцію “Дзеркальне поле”[4][5].

У січні 2021 року “Бабин Яр” представив креативну концепцію меморіалу, яка є результатом роботи міжнародної авторської групи, до складу якої входять архітектори, історики, куратори музеїв, художники та дослідники Голокосту, визнані в Україні та за кордоном. Загальну структуру проекту очолював Хржановський[6].

14 травня 2021 року, у День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, на меморіалі відкрили синагогу “Місце для роздумів”.[7] У відкритті взяли участь Глава Офісу Президента України Андрій Єрмак, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Головний рабин України Моше Реувен Азман та інші державні посадовці, дипломати, релігійні лідери, культурні та громадські діячі[8]. У жовтні 2021 року проект отримав міжнародну архітектурну нагороду Dezeen[9].

У липні 2021 року Ілля Хржановський за участю Марини Абрамович представив остаточну концепцію Меморіального центру та плани щодо її розвитку на Всеукраїнському форумі «Україна 30 – гуманітарна політика», а Володимир Зеленський озвучив терміни реалізації проекту[10].

6 жовтня 2021 року в присутності президентів України, Ізраїлю та Німеччини відбулося відкриття інтерактивної інсталяції Марини Абрамович «Кришталева стіна плачу», створеної на замовлення Меморіального центру[11][12]. Церемонія супроводжувалася 13-ою Симфонією Дмитра Шостаковича, яку вперше в Бабиному Яру виконав Німецький симфонічний оркестр, і була приурочена до 80-ї річниці трагедії[13].

Проекти МЦГБЯ також були відзначені нагородами Webby Awards[14], міжнародними преміями[15] з прав людини з єврейської журналістики[16] та іншими.

У 2021 році Хржановський був продюсером документального фільму Сергія Лозниці "Бабин Яр». Контекст."[17] Фільм отримав нагороду «Золоте око» на Каннському фестивалі[18] і був нагороджений на Єрусалимському кінофестивалі[19] на 57-му Чиказькому міжнародному кінофестивалі[20] на Лондонському кінофестивалі BFI[21] на 31-му Посланні до людини[22] і був включений до короткого списку European Film Awards як найкращий документальний фільм[23].

В червні 2023 року Хржановський залишив посаду художнього керівника Меморіального центру, заявивши, що «війна змінила і буде змінювати багато речей у сприйнятті та розбудові культури пам’яті в Україна»; «в нинішньому контексті етап його діяльності завершено», і він «не вважає правильним працювати в Україні фізично там не проживаючи і не поділяючи всі біди та небезпеки разом з українським суспільством, яке там перебуває»[24][25]. Цю заяву прокоментував у соцмережах Натан Щаранський, голова Наглядової ради Меморіального центру, колишній політв’язень у Радянському Союзі та правозахисник, який, зокрема, зазначив, що «ваш внесок важко переоцінити, це найважливіший проект для єврейського народу та для України»[26]

Скандали

У 2019 році на Хржановського українські правоохоронці завели кримінальне провадження за «катування дітей» під час зйомок фільму «Дау. Дегенерація», нанесення їм моральної та фізичної шкоди, пропаганду насильства[27][28].

У 2020 році українці в соціальних мережах влаштували скандал, щоб Хржановського звільнили з посади директора Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»[29][30].

Громадянська позиція

У березні 2014 року підписав відкритий лист "Ми з вами!" виданий російською кіноспілкою "КіноСоюз" на підтримку України і з лютого 2022 року послідовно виступає проти російського вторгнення в Україну. 

Так, 24 лютого 2022 року Хржановський став ініціатором та одним із перших підписантів звернення режисерів, письменників, журналістів, художників, науковців і видавців з вимогою "припинити цю війну". Згодом до звернення приєдналися сотні громадян росії[31][32].

3 березня 2022 року, коментуючи в прямому ефірі на телеканалі «Дождь» російський ракетний удар по Бабиному Яру, Хржановський заявив, що «вся Україна перетворилася на Бабин Яр»[33].

У березні 2024 міністерство юстиції росії внесло режисера Іллю Хржановського до реєстру "іноземних агентів", а роботу фонду XZ gGmbH визнали небажаною, а згодом позбавили громадянства[34][35][36].

Так, депутат держдуми Андрій Луговий звинуватив режисера та колишнього художнього керівника Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Іллю Хржановського у русофобії та диверсійній діяльності проти російської федерації

Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі[37], де зазначив, що зібрав численні докази русофобської спрямованості організації XZ gGmbH (XZ foundation), заснованої Хржановським та журналістом Михайлом Зигарем.

Луговий стверджує, що засновники фонду покинули росію та, як "метри-зрадники", передають свої знання про те, як переписувати історію, іронізувати над російською ідентичністю та зламувати культурний код.

Європейський фонд допомоги журналістам у вигнанні (JX Fund), який Луговий називає "західним дітищем на підкормці у німецької влади"  входить до структури XZ gGmbH (XZ foundation). У рамках проєкту експерти допомагають представникам ЗМІ, які через військові конфлікти стали біженцями у своїх державах: навчають медіа, як стати більш стійкими, а також таргетингу та фандрайзингу. З початку свого існування фонд допоміг 1600 журналістам та 55 ЗМІ, а МЗС Німеччини виділило на проєкт €3,5 млн.

Примітки

  1. ↑ Filmportal.de — 2005.
  2. ↑ Laudenbach, Peter (7 березня 2022). Regisseur Ilya Khrzhanovsky:„Der Stalinismus hat nie aufgehört“. Süddeutsche.de (нім.). Процитовано 23 вересня 2024.
  3. ↑ The truth about plans for Babyn Yar. The Jerusalem Post | JPost.com (англ.). 27 травня 2020. Процитовано 23 вересня 2024.
  4. ↑ Дзеркальне поле.
  5. ↑ The sounds of Babyn Yar.
  6. ↑ Kulakov, Igor (25 січня 2021). The Holocaust Memorial will be built in Kyiv: the concept of memorialization of Babyn Yar was presented. Еврейский сайт Украины (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  7. ↑ Staff, Our Foreign (14 травня 2021). Ukraine unveils 'pop-up book' synagogue at site of Holocaust massacre. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Процитовано 23 вересня 2024.
  8. ↑ У Бабиному Яру в Києві відкрили символічну синагогу – DW – 14.05.2021. dw.com (укр.). Процитовано 23 вересня 2024.
  9. ↑ Furnishing Utopia highlights "public access not private excess" in Brooklyn. Dezeen (англ.). 22 травня 2023. Процитовано 23 вересня 2024.
  10. ↑ Конгрес Місцевих та Регіональних Влад (14 липня 2021), Презентація концепції Меморіального комплексу Голокосту “Бабин Яр” на Всеукраїнському Форумі “Україн, процитовано 23 вересня 2024
  11. ↑ News, Front. Artist Maryna Abramovich presented her installation «Crystal Wailing Wall» in Babyn Yar. frontnews.eu (англ.). Процитовано 23 вересня 2024.
  12. ↑ Artist Marina Abramovic's 'Crystal Wall of Crying' commemorates Jews killed in Babyn Yar massacre.
  13. ↑ Shadursky, Claudia (14 жовтня 2021). Time of remembrance: the 80th anniversary of the Babyn Yar tragedy for Ukraine and Israel. UJE - Ukrainian Jewish Encounter (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  14. ↑ NEW Webby Gallery + Index. NEW Webby Gallery + Index (англ.). Процитовано 23 вересня 2024.
  15. ↑ Severance, Jaclyn (1 серпня 2023). UConn to Award 2023 Dodd Prize to Ukraine’s Babyn Yar Holocaust Memorial Center. UConn Today (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  16. ↑ JNS wins nine awards in 41st annual AJPA journalism contest.
  17. ↑ Macnab, Geoffrey (8 липня 2021). Cannes Film Festival: Babi Yar. Context by Sergei Loznitsa. Business Doc Europe (брит.). Процитовано 23 вересня 2024.
  18. ↑ Cannes Ff 2021 Winner Best Doc: ‘Babi Yar. Context’ Directed and Written by Sergei Loznitsa. IMDb (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  19. ↑ Babi Yar. Context. Jerusalem Film Festival (англ.). Процитовано 23 вересня 2024.
  20. ↑ Festival Award Winners. Cinema Chicago (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  21. ↑ Competition winners announced at 65th BFI London Film Festival. BFI (англ.). 17 жовтня 2021. Процитовано 23 вересня 2024.
  22. ↑ Фильм Лозницы «Бабий Яр. Контекст» победил на фестивале «Послание к человеку» | Colta.ru. www.colta.ru. Процитовано 23 вересня 2024.
  23. ↑ BABI YAR. CONTEXT. europeanfilmawards.eu (англ.). Процитовано 23 вересня 2024.
  24. ↑ Ілля Хржановський пішов з посади керівника Меморіального центру “Бабин Яр”. Історична правда. Процитовано 23 вересня 2024.
  25. ↑ "Хржановському заміну не шукаємо" – керівник Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 23 вересня 2024.
  26. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 23 вересня 2024.
  27. ↑ Новини. Офіс Генерального прокурора (ua) . Процитовано 13 серпня 2021.
  28. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Илья Хржановский: Я понимаю, как сделать "Бабий Яр" важным для мира | DW | 22.06.2020. DW.COM (ru-RU) . Процитовано 13 серпня 2021.
  29. ↑ Usach, Andrii (15 грудня 2018). «ЩОБ ВОНИ БІЛЬШЕ НЕ ХОДИЛИ ПО НАШІЙ СВЯТІЙ ЗЕМЛІ»: КДБ УРСР І ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ ПРО МІСЦЕВУ КОЛАБОРАЦІЮ, 1960–1980-ті рр. ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір. Т. 10. doi:10.33124/hsuf.2018.10.03. ISSN 2617-9121. Процитовано 13 серпня 2021.
  30. ↑ "Дау. Бабий Яр": как Илья Хржановский взялся за мемориал Холокоста и настроил против себя украинцев. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 13 серпня 2021.
  31. ↑ «Это наш позор». Российские писатели, журналисты и режиссеры призвали остановить войну с Украиной. Meduza (рос.). Процитовано 23 вересня 2024.
  32. ↑ «Начавшаяся война – это позор»: российские актеры, писатели и режиссеры подписали заявление. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly (рос.). Процитовано 23 вересня 2024.
  33. ↑ Babyn Yar Holocaust Memorial Center (3 березня 2022), Ilya Khrzhanovsky on Russian aggression against Ukraine, процитовано 23 вересня 2024
  34. ↑ "Русофоб та диверсант": депутат держдуми рф накинувся на Хржановського.
  35. ↑ Режисера Іллю Хржановського в Росії оголосили "іноагентом". РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 вересня 2024.
  36. ↑ У Росії оголосили "іноагентом" колишнього художнього керівника Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Іллю Хржановського. www.unian.ua (укр.). Процитовано 23 вересня 2024.
  37. ↑ Андрей Луговой. Госдума. Telegram. Процитовано 23 вересня 2024.

Посилання