Хуан де Вальдес Леаль
| Хуан де Вальдес Леаль | ||||
|---|---|---|---|---|
| Juan de Valdés Leal | ||||
 | ||||
| портрет художника | ||||
| При народженні | Juan de Valdés Leal | |||
| Народження | 4 травня 1622 Севілья, Іспанія | |||
| Смерть | 15 жовтня 1690 (68 років) | |||
| Севілья, Іспанія | ||||
| Національність | іспанець | |||
| Країна |  Іспанія Габсбургів | |||
| Жанр | портрет, релігійний живопис | |||
| Навчання | у Антоніо дель Кастільо | |||
| Діяльність | художник, скульптор  | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Роки творчості | 1652-1689 | |||
| Вплив | Тиціан, італійські маньєристи | |||
| Відомі учні | Lucas de Valdésd | |||
| Твори | Vanitas, портрет, релігійний живопис | |||
| Діти | Lucas de Valdésd і Luisa de Moralesd | |||
| Роботи в колекції | Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Палац витончених мистецтв[2], Музей мистецтва Метрополітен[3], Museum of Fine Arts of Córdobad, Biblioteca Museu Víctor Balaguerd, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Ермітаж, Національний музей мистецтва Каталонії, Національна галерея, Національний музей образотворчого мистецтва[4], Художня галерея Єльського університету, Державні художні зібрання Дрездена, Goya Museumd, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Музей образотворчого мистецтва Більбаоd, Художній музей Сент-Луїса, Латиноамериканське товариство Америкиd, Museu de Belles Arts de Valènciad, Музей красних мистецтв, Museum of Navarred, Musée de la Faïence et des Beaux-Artsd, Музей Боуз, Мистецька галерея Йоркаd, Courtauld Galleryd, Pollok Housed і Музей Ель Греко | |||
|
| ||||
 Хуан де Вальдес Леаль у Вікісховищі | ||||
Хуан де Вальдес Леаль (ісп. Juan de Valdés Leal, 4 травня 1622, Севілья — 15 жовтня 1690, там само) — іспанський художник, графік, скульптор і архітектор епохи бароко.
Біографія
Син ювеліра Фернандо де Ніса і Антонії де Вальдес Леаль. За традицією, що здавна існувала в Севільї, обрав прізвище матері, за яким і уславився. Так само зробив ще один севільянець — Дієго Веласкес.
Свідоцтв про ранні роки майбутнього митця не збережено. Є припущення, що він вчився живопису в Кордові у Антоніо дель Кастільо. Одружився там в 1647 на Єлизаветі, дочці з шляхетної родини, за свідоцтвом художника та історіографа Антоніо Паломіно.
Діти художника:
- Луїза Рафаела
- Марія Євгенія
- Лука де Леаль
- Марія де ла Консепсьйон
- Антонія Альфонса
Лука де Леаль був другорядним художником і графіком, став спадкоємцем батька по смерті останнього. До кордовського періоду належить і перший відомий нам твір митця, датований 1652 роком.
Відвідав Мадрид. В 1649, рятуючись від епідемії чуми, повернувся в Севілью.
Став одним із засновників (разом з Мурільйо) Севільської академії живопису, був обраний головним розпорядником гільдії живописців Севільї — братства Святого Луки. Художницею була також його дружина, живописцями стали син і дочки, не наслідуючи, однак, його здібностей.
Творчість
Створив стінописи в монастирі Святої Клари в Кармоні (провінція Севілья), працював в Кордові, але найбільше — в Севільї. В 1671-1672 виконав для Севільський церкви Братства Милосердя Господня цикл робіт Ієрогліфи останніх днів людських, що став вершиною його творчості.
Мав схильність до драматичних сюжетів. В картинах, на відміну від позитивного настрою картин Бартоломео Естебана Мурільйо, панівними були містичні настрої іспанського католицизму, розчарування та зневіри, характерні для кризової доби пізнього іспанського бароко. Деякі з його картин описують ванітас (лат. vanitas, букв. — «Метушня, марнославство»), швидкоплинність і смерть:
- In ictu oculi[en](англ.) — В одну мить
- Finis gloriae mundi — Вінець слави земної
Галерея
-
«Оплакування Христа» -
«Богородиця Непорочного зачаття зі Св. Андрієм та Іваном Хрестителем», Лувр -
Вальдес Леаль. Finis gloriae mundi — Вінець слави земної -
«Євангеліст Матвій». -
«Св. Єронім», Національний музей Прадо -
«Шлях на Голгофу», Музей красних мистецтв, Більбао. -
«Коронація Св. Йосипа». -
«Ассунта» ( Вознесіння Богородиці ), Національна галерея мистецтв, Вашингтон, США.
Спадщина
Низка біблійних композицій Вальдеса Леаль була знищена в ході Війни за незалежність Іспанії в період 1808-1814 рр. Збережені твори представлені в Прадо, Луврі, музеях Севільї, Вашингтону, Санкт-Петербургу, Ульяновська та ін.
Література
- J. Gestoso Perez, Biografia del pintor D. Juan de Valdés Leal, Séville, 1917(ісп.)
- Jacques Lassaigne, La Peinture espagnole de Vélasquez à Picasso, Genève, Skira, 1952 (ісп.)
- Kinkead D.T. Juan de Valdés Leal (1622—1690), his life and work. New York: Garland Pub., 1978(англ.)
Див. також
Примітки
- ↑ а б RKDartists
- ↑ http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aedf5c0284355b8b4d35
- ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
- ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
Посилання
- Живопис on line [Архівовано 28 червня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
