Хімічна термодинаміка

Частина серії статей на тему:
Термодинаміка
Джозая Віллард Гіббз
Розділи Класична Статистична Хімічна Квантова[en] Термодинамічні процеси: Врівноважний[en] / Нерівноважний
Закони 0-й 1-й 2-й 3-й
Системи Стан Агрегатний стан Рівняння стану Ідеальний газ Реальний газ Рівновага Контрольний об'єм Інструменти Фазовий перехід Процеси Адіабатичний Ізобаричний Ізохоричний Ізотермічний Ізоентропійний Ізоентальпійний Квазістатичний Політропний Вільне розширення Оборотний Необоротний Ендоверсивний Цикли Тепловий двигун Тепловий насос Теплова ефективність
Властивості Діаграми Інтенсивні та екстенсивні властивості Функція процесу Робота Кількість теплоти Функція стану Температура / Ентропія Тиск / Об'єм Хімічний потенціал / Номер частинки Якість пари Редуковані властивості
Властивості матерії Термодинамічні показники Теплоємність  ${\displaystyle c=}$ ${\displaystyle T}$ ${\displaystyle \partial S}$ ${\displaystyle N}$ ${\displaystyle \partial T}$ Стисливість  ${\displaystyle \beta =-}$ ${\displaystyle 1}$ ${\displaystyle \partial V}$ ${\displaystyle V}$ ${\displaystyle \partial p}$ Теплове розширення  ${\displaystyle \alpha =}$ ${\displaystyle 1}$ ${\displaystyle \partial V}$ ${\displaystyle V}$ ${\displaystyle \partial T}$
Рівняння Теорема Карно[en] Нерівність Клаузіуса Фундаментальне рівняння Рівняння ідеального газу Рівняння Максвелла Принцип Онсагера Рівняння Бріджмена Таблиця рівнянь
Потенціали Вільна енергія Вільна ентропія Внутрішня енергія  ${\displaystyle U(S,V)}$ Ентальпія  ${\displaystyle H(S,p)=U+pV}$ Вільна енергія Гельмгольца  ${\displaystyle A(T,V)=U-TS}$ Вільна енергія Гіббса  ${\displaystyle G(T,p)=H-TS}$
Історія Історія Історія ентропії Газові закони Історія вічного двигуна Хронологія Філософія Термодинамічна стріла часу Ентропія і життя Браунівський храповик Демон Максвелла Парадокс теплової смерті Парадокс Лошмідта Синергетика Теорії Теплець Теплова теорія Жива сила Механічний еквівалент теплоти Потужність Ключові наукові праці «Експерименти з отримання тепла через тертя» «Про рівновагу гетерогенних речовин» «Роздуми про рушійну силу вогню»
Науковці Бернуллі Больцман ван дер Ваальс Вотерстон Гіббз Гельмгольц Джоуль Дюгем Карно Клапейрон Клаузіус Каратеодорі Максвелл Маєр Онсагер Ранкін Смітон Томпсон Томсон Шталь
Шаблони • Категорія • Портал
п о р

Хімі́чна термодина́міка — розділ фізичної хімії, що вивчає процеси взаємодії речовин методами термодинаміки. Під хімічною термодинамікою часто розуміють вчення про хімічну рівновагу, основними задачами якого є передбачення напрямку хімічної реакції, її виходу і рівноважного стану реакційного середовища залежно від вихідного складу, температури та тиску. Хімічна термодинаміка тісно пов'язана з термохімією й вченням про розчини (зокрема, електроліти), теорією електродних потенціалів, з термодинамікою поверхневих явищ. Основні експериментальні методи хімічної термодинаміки — калориметрія, вимірювання електрорушійної сили електрохімічних елементів, вимірювання зміни тиску газових систем при протіканні в них хімічних реакцій. Методи хімічної термодинаміки використовуються також у геології, металургії, гірничій справі, нафтохімії.

Основними напрямками хімічної термодинаміки є:

1. класична хімічна термодинаміка, що вивчає термодинамічні рівноваги взагалі;
2. термохімія, що вивчає теплові ефекти, якими супроводжуються хімічні реакції.
3. теорія розчинів, що моделює термодинамічні властивості речовини виходячи з уявлень про молекулярну будову та даних про міжмолекулярну взаємодію.

Хімічна термодинаміка тісно дотикається з такими розділами хімії, як:

• аналітична хімія;
• електрохімія;
• колоїдна хімія;
• адсорбція та хроматографія.

Історія

Розвиток хімічної термодинаміки проходив одночасно двома шляхами: термохімічним та термодинамічним. Виникнення термохімії як самостійної науки співвідносять з відкриттям Германом Івановичем Гессом, професором Петербурзького університету, взаємозалежності між тепловими явищами хімічних реакцій — закону Гесса.

Джерела

• Еремин Е. Н. Основы химической термодинамики. — М. : Высшая школа, 1978. — 391 с.
• Пригожин И., Дефэй Р. Химическая термодинамика. — Новосибирск : Наука, 1966. — 510 с.
• Эверет Д. Введение в химическую термодинамику. — М. : ИЛ, 1963. — 300 с.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.

п о р Розділи хімії Неорганічна Агрохімія Біонеорганічна хімія Мінералогія Органічна Біохімія Біоорганічна хімія Металоорганічна хімія Нейрохімія Фармацевтика Фізико-органічна хімія Хімія елементоорганічних сполук Хімія полімерів Фізична Біофізична хімія Електрохімія Звукохімія Колоїдна хімія Кристалохімія Кріохімія Магнетохімія Фізико-хімічний аналіз Радіохімія Термохімія Фемтохімія Хімічна термодинаміка Хімічна кінетика Хімія поверхні Хімія твердого тіла Ядерна хімія Хімія високих енергій Лазерна хімія Плазмохімія Радіаційна хімія Фотохімія Аналітична Біоаналітична хімія Кількісний аналіз Якісний аналіз Теоретична хімія Квантова хімія Молекулярна динаміка Молекулярна механіка Комп'ютерна хімія Математична хімія Молекулярне моделювання Молекулярний дизайн Обчислювальна хімія Хемометрика Хемоінформатика Хімія довкілля Атмосферна хімія Геохімія Гідрохімія Хімія ґрунтів Інші розділи Астрохімія Космохімія Матеріалознавство Медична хімія Нанохімія Нафтохімія Стереохімія Токсикологічна хімія Супрамолекулярна хімія Хімічний синтез Зелена хімія Клік-хімія Комбінаторна хімія Портал:Хімія