Черкаська Лозова

село Черкаська Лозова
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Харківський район
Тер. громада Малоданилівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA63120130060080552 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Черкаська Лозова 
Основні дані
Засноване 1663
Населення 4186
Площа 3,826 км²
Густота населення 1094,09 осіб/км²
Поштовий індекс 62340
Телефонний код +380 5763
Географічні дані
Географічні координати 50°6′50″ пн. ш. 36°13′18″ сх. д. / 50.11389° пн. ш. 36.22167° сх. д. / 50.11389; 36.22167
Середня висота
над рівнем моря 		152 м
Водойми р. Лозовенька
Місцева влада
Адреса ради 62340, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, вул. 1-Травня, 1
Сільський голова Шабалтас Павло Петрович
Карта
Черкаська Лозова. Карта розташування: Україна
Черкаська Лозова
Черкаська Лозова
Черкаська Лозова. Карта розташування: Харківська область
Черкаська Лозова
Черкаська Лозова
Мапа

CMNS: Черкаська Лозова у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Черка́ська Лозова́ — село в Україні, у Харківському районі Харківської області. Населення становить 4186 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Черкасько-Лозівська сільська рада. З 2017 року у складі Малоданилівської селищної громади.

Географія

Село Черкаська Лозова знаходиться на річці Лозовенька, вище за течією за 3 км розташоване село Руська Лозова, нижче за течією на відстані 3 км — село Чайківка, на річці велика загата і Лозовеньківське водосховище, на відстані 1 км проходить Харківська окружна дорога (М03) — кордон Харкова (селище П'ятихатки).

Історія

Черкаська Лозова на мапі 1783 року

Село виникло на початку XVII ст., під час народно-визвольної війни, яка охопила Україну з 1648 по 1654 рр. проти польсько-шляхетських військ. У цей період, особливо після укладення Зборівської (1649 р.) та Білоцерківської (1651 р.) угод, скоротилося козацьке військо. Ті, хто не був внесений до списку козаків, повинні були повернутися до своїх панів, а шляхта одержала право знову володіти своїми маєтками. Тисячі козаків, селян і міщан України, рятуючись від польських та українських панів, переходили через кордон на південні території Російської держави і заселяли Слобідську Україну.

Переселенці освоювали цілинні землі, будували нові міста і села. Священик Іоанн Калінін у 1737 році писав: «Господа Квітки, предок яких полковий суддя Семен Опанасович Квітка отримав царську грамоту на землю в Лозовій та на поселення на ній 50 вільних козаків-черкасів, подарували Хрестовоздвиженській церкві два дзвони, прикрашені срібними ризами ікон». З документа також відомо, що церква була збудована в 1663 році.

За переписом 1732 року в селі Черкаська Лозова проживало: козаків-черкасів — 104 чоловік (33 двори); підпомічників — 245 чоловік (71 двір); підданих черкасів — 97 чоловік (71 двір); великоруських козаків — 14 чоловік (7 дворів). Згодом почали виділятися й інші соціальні верстви: ковалі, жовнярі, орачі, пічники, чоботарі.

За даними на 1864 рік у казенному селі Черкаська (Лозова) Деркачівської волості Харківського повіту мешкало 1966 осіб (954 чоловічої статі та 1012 — жіночої), налічувалось 223 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 3359 осіб.[2].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 105 людей[3].

21 жовтня 1941 року село окупувала гітлерівська Німеччина. 13 серпня 1943 року у ході Білгородсько-Харківської операції Черкаська Лозова була звільнена. 176 воїнів Радянської Армії, в тому числі гвардії підполковник І. Л. Касперович, що командував 35-м окремим танковим полком, загинули смертю хоробрих в боях за Черкаську Лозову. Вони поховані в центрі села; на братській могилі споруджено пам'ятник.

У селі діють два народні колективи, танцювальний ансамбль «Асорті», працюють гуртки.

Село ввійшло у XXI століття. Газифікація, телефонізація, будівництво доріг, духовне відродження стає прикрасою життя мешканців села.

У вересні 2012 року частина села (вулиці Архітекторів, Богдана Хмельницького, Дубова Алея, Профспілкова, Сімферопольська; в'їзди Окружний і Санаторний) була включена в межі міста Харкова.[4]

19 травня 2024 року росіяни, під час спроби окупації України, ракетними ударами по території, де відпочивали місцеві жителі, вбили шість людей і поранили 16, включаючи дітей. Серед убитих росіянами — вагітна жінка, а також працівник поліції та фельдшер швидкої допомоги, які потрапили під повторний обстріл, коли надавали допомогу на місці влучення[5][6][7][8].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Кількість Відсоток
українська 3477 83.06%
російська 652 15.58%
циганська 20 0.48%
білоруська 7 0.17%
вірменська 1 0.02%
румунська 1 0.02%
болгарська 1 0.02%
гагаузька 1 0.02%
інші/не вказали 26 0.63%
Усього 4186 100%

Об'єкти соціальної сфери

  • Школа.
  • Клуб.
  • Спортивний майданчик.
  • Автокросу траса.

Особистості

Галерея

  • Місцева церква.
    Місцева церква.
  • Сільська рада.
    Сільська рада.
  • Сільська річка.
    Сільська річка.
  • Пам'ятник визволителям села у часи Другої Світової війни.
    Пам'ятник визволителям села у часи Другої Світової війни.
  • Пам'ятник ліквідаторам катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції.
    Пам'ятник ліквідаторам катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції.
  • Чаруюча природа села.
    Чаруюча природа села.
  • Місцеве кладовище.
    Місцеве кладовище.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
  2. ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  3. ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 719—721 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 1 грудня 2015. 
  4. ↑ Рішення Харківської міської ради від 24.10.2012 року № 907/12 «Про впорядкування найменувань» [Архівовано з першоджерела 27 лютого 2013.]
  5. ↑ В результате удара по Харьковщине погибли по меньшей мере четыре человека
  6. ↑ Удар по Харьковщине — увеличилось количество погибших и пострадавших
  7. ↑ В результате ракетного удара по базе отдыха на Харьковщине погибла беременная женщина
  8. ↑ Число погибших в результате удара по базе отдыха под Харьковом возросло до шести
  9. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

П:  Харківщина П:  Україна П:  Слобідська Україна П:  Географія