Черкаська єпархія УПЦ (МП)

Черкаська єпархія
Української Православної Церкви

Михайлівський кафедральний собор
Основні дані
Церква УПЦ МП
Заснована 1992[1]
Юрисдикція місто Черкаси, Городищенський, Драбівський, Золотоніський, Кам'янський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Смілянський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський, Шполянський райони.
Єпархіальний центр Черкаси
Кафедральний собор Михайлівський кафедральний собор
Парафій 191
Монастирів 7
Священиків 162
Сайт cherkasy-orthodox.com.ua
18015, м. Черкаси, вул. Ільїна, 230[2]
Правлячий архієрей

Черкаський і Канівський

митрополит Феодосій (Снігірьов)
Вікарні архієреї
архієпископ Золотоніський Іоан (Вахнюк)
єпископ Корсунь - Шевченкіський Антоній (Пухкан)
CMNS: Черкаська єпархія УПЦ у Вікісховищі

Черка́ська єпа́рхія — православна єпархія РПЦвУ. Єпархію очолював митрополит Черкаський та Канівський Софроній (Дмитрук). Єпархія була створена у 1992 році й охорлювала територію усією Черкаської області.

Історія

До 1992 року ця територія відносилася до Київської єпархії.

8 травня 2008 року зі складу Черкаської була виділена Уманська єпархія. Після цього у складі Черкаської єпархії залишилися: місто Черкаси, Городищенський, Драбівський, Золотоніський, Кам'янський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Смілянський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський, Шполянський райони. У складі Уманської: Жашківський, Звенигородський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Тальнівський, Уманський, Христинівський райони.

Кафедральним собором Черкаської єпархії був собор на честь Різдва Богородиці у Черкасах.

Правлячі Архиєреї

Сучасність

Черкаську єпархію, з часу створення і до своєї смерті 22 червня 2020 року, очолював митрополит Софроній (Дмитрук). Під час виборів 2010 року він дуже жорстко відгукнувся про кандидата в президенти Віктора Януковича. Кафедральним собором єпархії після завершення будівництва став Михайлівський.

У 2000 році Черкаська єпархія налічувала 320 парафій і 5 монастирів, у 2004—411 парафій, 224 священнослужителя (220 священиків і 4 диякона).

У листопаді 2022 року, під час обшуків на об'єктах РПЦвУ у Херсонській, Черкаській, Житомирській та Волинській областях, було виявлено підробні документи, російську пропагандистську літературу, російські паспорти та інші докази співпраці місцевих працівників та керівництва із російськими окупантами[3].

У лютому 2024 року митрополит Снігірьов, що керував єпархією, отримав підозру у розпалюванні міжрелігійної ворожнечі, а саме за порушення рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань, вчинене службовою особою повторно. За даними СБУ, це стало четвертою підозрою для Снігірьова, яку він вчинив під час роботи в єпархії[4].

В серпні 2024 року на проросійській діяльності було викрито керівника одного із храмів Корсунь-Шевченківського благочиння. Він поширював відео з закликами не брати участь у спротиві російській агресії та покинути Україну[5].

Монастирі

Мотронинський монастир у 2007 році.

Див. також

Примітки

  1. ↑ http://www.patriarchia.ru/db/text/76186.html
  2. ↑ ЧЕРКАССКАЯ ЕПАРХИЯ // Энциклопедия «Древо» — 2020.
  3. ↑ СБУ знайшла у храмах МП російські паспорти, викрадені ікони та прапор "Новоросії". РБК-Украина (укр.). Процитовано 8 грудня 2022.
  4. ↑ Розпалював ненависть до неприхильників: керівнику Черкаської єпархії УПЦ оголосили підозру. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  5. ↑ Виправдовував російську агресію. В Черкаській області викрито клірика УПЦ МП. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 вересня 2024.

Посилання

Православний хрест Це незавершена стаття про православ'я.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.