Черленківський замок

Черленківський замок
49°08′07″ пн. ш. 28°21′25″ сх. д. / 49.135277777778° пн. ш. 28.356944444444° сх. д. / 49.135277777778; 28.356944444444
Типшато Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщинипам'ятка архітектури національного значення України Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
Розташуванняс. Селище (Тиврівський район)
БудівникЧерленський
Матеріалцегла, камінь
Будівництво16 ст. — 
Станна реставрації[1]
Черленківський замок. Карта розташування: Україна
Черленківський замок
Черленківський замок (Україна)
CMNS: Черленківський замок у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Черленківський замок — руїна історичної оборонної споруди. Пам'ятка архітектури і містобудування місцевого значення, включена до відповідного Реєстру пам'яток історії та культури Вінницької області.[2]

Наполеон Орда. Селище. Руїни замку Черленківських та каплиця, між 1871 та 1873 рр.

Історичні відомості

Деякі краєзнавці та історики поширюють міф про появу Черленківського замку за часів хазяйнування на Поділлі князів Коріятовичів. Абсолютно безпідставно стверджується що тоді ця оборонна споруда разом з поселенням на Лисій горі над Бугом, т. зв. Черлений град, переважав за розмірами і кількістю населення Вінницю.[3] Також у багатьох джерелах помилково стверджується що у 1448 р. поселення отримує Магдебурзьке право та навіть свій герб. Вперше цю версію поширив вінницький історик Констянтин Завальнюк у книзі '' Останній з визначних Щеньовських''[2] Однак ця версія є помилковою. Історик сплутав або свідомо підмінив Черленків з містечком Червоногород /Черлений град (зникле нині містечко, що було центром одноіменного повіту якому дійсно було надано такий привілей у 1448 році. Розташовувалось поблизу нинішнього села Нирків Тернопільської області .[2] [3] [4]

Слід також розрізняти поселення Черленків, яке знаходилось в кількох кілометрах вище по Бугу та власне замок Черленковських, що знаходився на території села Селище, чіткі відомості про який з'являються лише у 17-му столітті. Приблизно з середини 1600-х років,після розорення татарами Черленкова, будується нове укріплення в Селищах і маєтності Черленковських розділяються на Черленків Старий ( на місці спаленого татарами) та Селище або Черленків Новий (Siedliszcze alias Cherlenkow Nowy). Саме під такими назвами ці поселення згадуються у орендному контракті від Черленковського Яну Дзіку [5] та у записі маєтків від Атаназія Черленковського Стефану Пісочинському у 1668 році. [6]Однак подвійна назва не прижилася і з 1700-х років не використовувалась.
У XVI - XVII ст. замок разом з навколишніми землями належить родині шляхтичів Кмитів-Черленківських. Місцина ця отримує назву Черленківщина. . У 1648 р. після знищення у Вінниці домініканського монастиря, Черленківський замок приймає вигнанців. Останній з чоловічої гілки Черленківських — Анатас (Атаназій), ставши ченцем, передає замок в числі інших своїх маєтностей, Стефану Пісочинському. Пізніше серед володарів згадуються родини Пісочинських, Шашкевичів, Чарнецьких, Куніцьких,Нітославських, а з 1750 р. — Щеньовські.[7]

Староста трахтемирівський, житомирський підчаший Станіслав Щеньовський[8] відремонтував стіни замку, спорядив його гарматами. Але вже 1768 р., за часів Барської конфедерації,діяльний конфедерат — воєвода брацлавський Онуфрій Щеньовський[джерело?], отримавши поразку під Білою Церквою від царських військ,потрапляє в ув'язнення,а його син Ігнаци остаточно розбирає Черленківський замок задля спорудження власного палацу. Замок втрачає своє оборонне значення, втім так і не бачивши протягом свого існування жодної осади. Одна з веж, що залишилась, від 1800-х років стала капличкою з родинною криптою - усипальницею Щеньовських, де труни висіли на ланцюгах. У 1820 році першим тут був похований Ігнаци Шеньовський.

Такою її побачив і замалював художник Наполеон Орда, який здійснив подорож цими місцинами між 1871 та 1873 рр.

У більшовицьку добу палац разом зі склепом знищено, труни Щеньовських скинуто в Буг, а одна з них певний час використовувалась як місток через струмочок. Другу башту замку розтягнуто по цеглині вже в сучасну добу.

Археологічні розкопки на замчищі у 1969 та 2007 роках виявили знахідки періоду трипільскої культури. Також знайдено фундаменти прямокутної в плані споруди та залишки цегли в формі плінфи. [9]

Новобуд Черленківського замку зі старою вежею

Сучасний стан

Двоярусна шестигранна вежа з оштукатуреним фасадом і рустованими кутами являє собою руїну і продовжує руйнуватись. У 2012 р. об'єкт, незважаючи на туристичну привабливість, не потрапив до переможців районного конкурсу «Сім чудес Тиврівщини».[10] Поруч з руїною на місці замчиська з 2007 р. ведеться будівництво стилізованого під фортецю ресторанно-розважального комплексу.[11],[12] Вежа Черленківського замку включена до туристичного маршруту, розробленого Сутисківським історичним музеєм «Слава».[13] Її також згадано у путівнику «Чотирнадцять мандрівок Вінниччиною» як «пустку без даху, залишену напризволяще».[14]

Міфологія

Циркулює легенда про двох братів-паничів, які не могли поділити руку дівчини. Один з братів закрився з дівчиною в замку, а інший зібравши військо, взяв замок в облогу і змусив його здатись через голод. Брат застрелив іншого стрілою з замкових мурів, за що судом був даний йому смертний вирок, проте король, враховуючи його заслуги, помилував його.

За часів Гайдамаччини в замку зі старим слугою оборонялася пані Чарнецька (родом з Черленківських).
Існують історії про чималі підземні ходи із замчиська попід Південний Буг і до Вінниці. За радянських часів люди шукали в проваллях підземних ходів панські скарби — 16 діжок із золотом, по чотири діжки в чотирьох різних місцях.[15]

Галерея

Черленківська вежа. Ракурс
Черленківська вежа. Ракурс 
Вигляд зсередини башти
Вигляд зсередини башти 
Краєвид з Черленківською вежею
Краєвид з Черленківською вежею 
Внутрішній вигляд башти
Внутрішній вигляд башти 
Черленківська вежа. Ракурс
Черленківська вежа. Ракурс 
Стіни башти
Стіни башти 
Черленківська вежа над водою
Черленківська вежа над водою 
Стара башта разом з новобудом Черленківського замку
Стара башта разом з новобудом Черленківського замку 
Черленківська вежа. Ракурс
Черленківська вежа. Ракурс 

Джерела і література

Примітки

  1. ↑ Ще одна історична пам'ятка, яку знищили росіяни: розповідаємо історію Черленківського замку.
  2. ↑ а б Пам'ятки історії та культури Вінницької області: словникова частина / Упоряд. Ю. А. Зінько, М. Р. Мудрак та ін. — Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2011. — С. 367.
  3. ↑ а б Деякі історики і краєзнавці трактують відомості про Черлений городок з літописів Даниловича-Попова і Биховця 1351 р. про відбудування Коріятовичами фортець у Смотричі, Бакоті, Кам'янці, Скалі, Черленому городку, Сокільці, Вінниці на користь Черленкова замку у Селищі. Одначе, інші вважають, що в літописах йдеться про Червоногородську фортецю на сучасному Тернопіллі.
  4. ↑ Король Казимир переводить місто Червоногород з польського права та будь-якого іншого на магдебурзьке право. 13 серпня 1448 року в Кам’янці.
  5. ↑ Архив Юго-западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов [в 35 тт.]. – Ч. 7. – Т. І: Акты о заселении Юго-Западной России. – К., 1886.
  6. ↑ Bori︠a︡k, H. V.; Grimsted, Patricia Kennedy; Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny; Instytut ukraïnsʹkoï arkheohrafiï ta dz︠h︡ereloznavstva im. M.S. Hrushevsʹkoho; T︠S︡entralʹnyĭ derz︠h︡avnyĭ istorychnyĭ arkhiv Ukraïny v m. Kyi︠e︡vi, ред. (2002). Rusʹka (Volynsʹka) metryka: rehesty dokumentiv Koronnoï kant︠s︡eli︠a︡riï dli︠a︡ ukraïnsʹkykh zemelʹ (Volynsʹke, Kyïvsʹke, Brat︠s︡lavsʹke, Chernihivsʹke voi︠e︡vodstva), 1569-1673. Aktovi dz︠h︡erela. Kyïv: Derz︠h︡. kom-t arkhiviv Ukraïny. ISBN 978-966-02-2504-6. OCLC 53798364.
  7. ↑ [1]Завальнюк К. В. Останній із визначних Щеньовських: черленківська минувшина. — Вінниця: Книга-Вега, 2004. — С. 8-11.
  8. ↑ Trechtymirów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 453. (пол.) — S. 453—458. (пол.)
  9. ↑ Археологічні дослідження на Україні в 1969 році. Випуск 4.
  10. ↑ Про підсумки конкурсу «Сім чудес Тиврівщини» //Сайт Тиврівської районної ради. — 2012. — 21 грудня. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015. [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Даниленко, Ян. [[Скомаровський Володимир Володимирович|Володимир Скомаровський]] збудує замок у Селищі // Сайт Gazeta.ua. — 2007. — 6 листопада. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
  12. ↑ Єрофєєва, Світлана. У весільній сукні через таємний підземний перехід часів середньовіччя зможуть пройтись наречені Вінниччини, коли закінчиться реставрація Черленківського замку // 33 канал. — 2009. — 10 червня[недоступне посилання з серпня 2019].
  13. ↑ Туристично-краєзнавчий маршрут «[[Тиврівський район|Тиврівщина]] — перлина [[Поділля]]" // Сайт [[Сутиски (смт)|Сутисківського]] історичного музею «Слава». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
  14. ↑ Чотирнадцять мандрівок Вінниччиною / Уклад. Д. Антонюк. — Київ: Грані-Т, 2009. — С. 37-38.
  15. ↑ Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 222.

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Черленківський замок