Черниш (Україна)

село Черниш
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Тер. громада Седнівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74100350070023981 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Черниш 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 529
Площа 2,192 км²
Густота населення 241,33 осіб/км²
Поштовий індекс 15523
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°37′0″ пн. ш. 31°30′42″ сх. д. / 51.61667° пн. ш. 31.51167° сх. д. / 51.61667; 31.51167
Середня висота
над рівнем моря
124 м
Місцева влада
Адреса ради 15522, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Седнів, вул. Я. Лизогуба, 21
Карта
Черниш. Карта розташування: Україна
Черниш
Черниш
Черниш. Карта розташування: Чернігівська область
Черниш
Черниш
Мапа

CMNS: Черниш у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Черни́ш — село в Україні, у Седнівській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області за 20 км від райцентру.

На території села розташовані 9-річна школа, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека. Уродженцем Черниша є Герой Радянського Союзу А. С. Юрченко. 1980 встановлено надгробок на братській могилі радянських воїнів, полеглих 1943 року під час визволення села від фашистської окупації. Обеліск (1980) у пам'ять про воїнів-односельців, що загинули (160 чол.) на фронтах Німецько-радянської війни.

Археологічні розвідки

Поблизу села виявлені поселення епохи бронзи і ранньозалізної доби та ранньослов'янські та періоду Київської Русі (1-5 ст. та 9-13 ст.)

Герб і прапор

Сесія Черниської сільської ради 22 березня 2017 року затвердила Герб та Прапор черниської громади.

Опис герба: у зеленому щиті срібна підкова, всередині якої золотий хрест. Над підковою — зображення кулика-черниша (білий птах з чорними крилами та чорною головою). Герб є промовистим. Щит обіймає золотий бароковий картуш. Над щитом — сільська корона з золотих колосків, обабіч щита — два білих коня, під щитом — золота стрічка з написом чорними літерами «Черниш».

Ця символіка віддзеркалює походження назви села з часів Козацької України. За переказами поселення було засноване козаками, що оселились в цій місцевості в кінці XVII — на початку XVIII століття, а походження назви краєзнавці села пов'язують із Генеральним суддею Чернишем І. Ф.

Хрест — символ віри та підкова як символ щастя були поширеними емблемами на Гетьманщині. Зелений колір уособлює географічне розташування села на Чернігівському Поліссі, життя, добробут та багатство. Сільська корона, коні-щитотримачі символізують статус населеного пункту та головні галузі господарства у яких зайняті мешканці територіальної громади — землеробство, скотарство, конярство.

Прапор: у квадратному зеленому полотнищі — срібна підкова, всередині якої золотий хрест[1].

Черниський оберіг

Знаходиться на колишній вулиці Щорса, біля старого кладовища.

У 1940 році Йовенко Григорій Іванович, мешканець села, повернувся із радянсько-польської війни і задумав поставити хреста-оберега. Громада села доручила зробити йому це, як найкращому теслі села. У 1941 році Григорій пішов на війну, а у 1943 році загинув. Його донька, Федора Григорівна, яка лишилася живою після війни, повідала цю історію місцевим краєзнавцям.

У 2000 році на прохання односельців хрест реставрував Акуленко Микола Олександрович — хрещеник Федори Григорівни. Він був піднятий вище, бо майже вріс в землю, похилився. З року в рік жителі села Черниш прибирають біля нього, вішають вишиваного рушника, насаджують квіти.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 514 97.16 %
російська 15 2.84 %
Усього 529 100 %

Церква

Із 2002 року в селі діє церква. Вона розташувалася в приміщенні сільради, а сільрада переїхала в приміщення колгоспу. Священник церкви приїздить на службу із сусіднього села Клочків.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Черниш отримав герб і прапрор. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 23 липня 2017.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела