Чоловіче — жіноче

Чоловіче — жіноче
фр. Masculin féminin Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрдрама
РежисерЖан-Люк Годар
ПродюсерАнатоль Доман
СценаристЖан-Люк Годар Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях		Жан-П'єр Лео[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Марлен Жобер[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Бріжіт Бардо[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, Франсуаза Арді Редагувати інформацію у Вікіданих, Chantal Goyad[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Birger Malmstend[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, Antoine Bourseillerd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, Catherine-Isabelle Duportd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, Dominique Zardid Редагувати інформацію у Вікіданих, Henri Attald Редагувати інформацію у Вікіданих, Med Hondod Редагувати інформацію у Вікіданих, Mickey Bakerd Редагувати інформацію у Вікіданих і Yves Afonsod Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорWilly Kurantd Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторJean-Jacques Deboutd Редагувати інформацію у Вікіданих
КінокомпаніяAnouchka Films, Argos Films, Sandrews, Svensk Filmindustri (SF)
Дистриб'юторNetflix Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість104 хв. Редагувати інформацію у Вікіданих
Мовафранцузька Редагувати інформацію у Вікіданих, англійська[3] Редагувати інформацію у Вікіданих і шведська[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
 Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Рік1966
IMDbID 0060675 Редагувати інформацію у Вікіданих

«Чоловіче — жіноче» (фр. Masculin, féminin: 15 faits précis) — фільм Жана-Люка Годара за оповіданням Гі де Мопассана. Нагорода «Срібний ведмідь» Берлінського кінофестивалю 1966 року Жану-П'єру Лео.

Сюжет

Поль — тільки що відслуживший в армії молодий чоловік, який намагається влаштуватися в житті. Він зустрічає дівчину на ім'я Мадлен, яка працює в журналі моди і її знайомий допомагає йому влаштуватися туди. Тим часом Мадлен починає будувати кар'єру поп-зірки. Вони починають зустрічатися, але подруги Мадлен ревнують її до Поля і її успіху. Друг Поля захоплює його політичною діяльністю, вони протестують проти війни у ​​В'єтнамі і капіталізму. Весь фільм у Поля немає постійного житла і врешті він гине на будівництві будинку, де нарешті придбав власну квартиру, щоб жити з Мадлен. Мадлен вагітна, але не знає, чи залишить дитину.

Фільм складається з діалогів героїв, в які вклинюються гротескні сцени насильства і дивно поводячих себе людей. Сцени спілкування перемежовуються нарізкою кадрів життя Парижа, роботи та відпочинку героїв, на які накладаються монологи Поля, Мадлен і Бріджит Бардо (зіграла в епізоді), і інтертекстовими вставками, що супроводжуються звуком пострілу. Зміст інтертексту не має прямого відношення до сюжету. Одна з фінальних вставок говорить: «Цей фільм міг би називатися „Діти Маркса і Кока-коли“.»

У ролях

• Жан-П'єр Лео … Поль
• Шанталь Гойя[en] … Мадлен
• Марлен Жобер … Елізабет
• Мішель Дебор … Робер
• Катрін-Ізабель Дюпорт … Катрін-Ізабель
• Бріжіт Бардо … себе (камео)
• Франсуаза Арді … дружина Американського офіцера (камео)

Посилання

Примітки

  1. ↑ а б в http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=1211.html?nopub=1
  2. ↑ а б в г д http://www.ofdb.de/film/17688,Masculin---Feminin-oder-die-Kinder-von-Marx-und-Coca-Cola
  3. ↑ а б Freebase Data Dumps — Google.