Шуляк Олена Олексіївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шуляк.
Олена Шуляк
Шуляк Олена Олексіївна
Голова партії «Слуга народу»
з 15 листопада 2021
Попередник: Олександр Корнієнко
 
Народження: 24 січня 1976(1976-01-24) (47 років)
м. Київ
Країна: Україна Україна
Освіта: Український транспортний університет (1997), Міжнародний інститут менеджменту (2005)
Партія: Демократичний альянс і Слуга народу
Нагороди:
орден княгині Ольги III ступеня

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Олена Олексіївна Шуляк (нар. 24 січня 1976(19760124), Київ) — українська політична діячка. Голова партії «Слуга народу» з 15 листопада 2021 року[1]. Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування[2].

Народна депутатка України Верховної Ради України IX скликання, голова Координаційної ради з вирішення проблемних питань у сфері містобудування при Президентові України, магістерка з бізнес-адміністрування, сертифікована аудиторка (з 1999 року). В минулому топменеджерка у девелопменті та будівництві, віцепрезидент з фінансів української філії міжнародної організації Young Presidents’ Organization, екскерівниця Наглядової ради Української будівельної спільноти (Ukrainian Building Community), екс-членкиня правління  Офісу ефективного регулювання (BRDO), експідприємиця, співзасновниця Спілки українських підприємців.

Життєпис

Після закінчення загальноосвітньої школи у м. Києві, Олена Шуляк у 1992—1997 роках навчалась в Українському транспортному університеті, який закінчила з відзнакою за спеціальністю «Економіка і управління в будівництві».

У 2003—2005 роках також навчалась у Міжнародному інституті менеджменту та здобула освітній ступінь магістр бізнес-адміністрування.

Крім того, з 2010 до 2012 року навчалась заочно у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Психологія».

Бізнес-кар'єра

Підприємницьку діяльність розпочала після закінчення вишу. В 1999 році О. Шуляк була сертифікованим аудитором, власником і директором ТОВ “Аудиторська фірма “Стандарт”[3].

З 2000 року ТОВ “Аудиторська фірма “Стандарт” почала працювати, як самостійна професійна бізнес-одиниця фінансово-промислової групи “Midland Group”. У 2007 році вона була призначена Генеральним директором цієї компанії. Цього ж року був відкритий український офіс “Midland Development”. Компанія деякий час була частиною фінансово-промислової групи, яка працювала в Україні, Росії, Канаді, США і країнах Європи. Та після Революції Гідності, у лютому 2014 року, Олена Шуляк зі своєю бізнес-партнеркою розірвали юридичні і фактичні стосунки з російським бізнесом. Того ж року вони перекваліфікували бізнес і почали займатися будівельним аудитом, дослідженнями, консультаціями. “Midland Development Ukraine”[4], донині (станом на 2022 р.), займається інжиніринговою діяльністю, втім уже без участі Олени Шуляк.

З 2005 по 2007 роки Олена також була членкинею наглядової ради ЗАТ “Експрес-Банк”[5].

У 2014—2015 роках Шуляк очолювала Наглядову раду Української будівельної спільноти (Ukrainian Building Community).[6]

У жовтні 2017 року, Олена Шуляк стала співзасновником ТОВ “Кріейтор”, що займається у Києві діяльністю з надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна[7].

Політична кар'єра

На виборах до Київради у 2014 році балотувалася від партії "Демальянс". [8] Вибори програла. Працювала гендиректором ТОВ "Мідленд девеломент Україна"[9], яке входить до Midland Group. Товариство, де працювала Шуляк, - велика фінансово-промислова група, до складу якої входять близько 70 підприємств. Серед них: «Запоріжсталь», «Запорізький залізорудний комбінат», «Запоріжвогнетрив», «МД Груп», «Трубосталь», «Інтертрансполіс» та інші.

На парламентських виборах 2019 року обрали народним депутатом від партії «Слуга народу», № 13 у списку[10]. До списку Шуляк потрапила за неформальною квотою експрем'єра Олексія Гончарука.[11] До виборів Гончарук був головою BRDO, а Шуляк – членом правління цієї організації та керівником сектору «будівництво».

Згодом Олена Шуляк стала одним з 14 заступників[12] голови депутатської фракції партії «Слуга народу»[13], заступником голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у Верховній Раді України IX скликання (з 29 серпня 2019 року)[14][15], головою міжфракційного об'єднання народних депутатів у Верховній Раді України “За Велике будівництво!”.

З 15 листопада 2019 року до 11 березня 2020 року була представником Кабінету Міністрів України у Верховній Раді України[16]. Її представництво завершилося одразу після відставки уряду Олексія Гончарука.

29 грудня 2020 року була призначена[17] головою Координаційної ради з вирішення проблемних питань у сфері містобудування[18], як консультативно-дорадчого органу при Президентові України.

15 листопада 2021 року Олена Шуляк очолила партію «Слуга народу»[1].

13 грудня 2022 року Верховна Рада обрала Шуляк головою Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування[2].

Законотворча діяльність

Станом на листопад 2021 року, Олена Шуляк стала автором та співавтором 135 законопроєктів і за підсумками руху “Чесно”, увійшла в трійку найбільш ефективних депутатів Верховної ради у 2020 році. Здебільшого законопроєкти її авторства, спрямовані на вдосконалення містобудівної галузі, створення можливостей для ефективної реалізації програми “Велике будівництво”,  покращення соціальної сфери. Активно підтримує впровадження ринку землі в Україні, деолігархізацію, діджиталізацію, велику і малу приватизацію. Станом на листопад 2021 року Олена Шуляк є одним з головних авторів та лобістів заклнопроєкту 5655, який не підписує президент України. Шуляк звинувачують у лобізмі інтересів забудовників.[19]

Окрім цього, Олена Шуляк ініціювала виділення 49 млн грн у Держбюджеті 2021 року на оновлення ДБН (правка про збільшення 49 млн грн з адміністративних витрат на органи влади). Разом з попередньо закладеними коштами, на ці цілі розробники ДБН отримали 56 млн грн фінансування.

З головних законопроєктів Олени Шуляк, які підтримав парламент у другому читанні та в цілому, виділяють:

  • №2698 про надання будівельної продукції на ринку. Україна взяла на себе зобов’язання в рамках асоціації з ЄС гармонізувати стандарти щодо будівельних виробів, відповідно до регламенту № 305 (документ про перехід до цивілізованого ринку будівельних виробів). Цей документ дозволяє гармонізувати стандарти щодо будівельних виробів в Україні, відповідно до європейських[21].
  • №5091 про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, що будуть споруджені в майбутньому. Документ запроваджує надійні запобіжники від махінацій в житловій нерухомості[22].
  • №5655 про реформу містобудування. Реформа мала бути зроблена для цифровізації системи містобудування, запровадження жорсткого контролю за будівництвами та впровадженям відповідальність за порушення. Усунути державний контроль за забудовниками та створити корупційну схему "видачі квитків". [23]. Стенограми обговорення цього законопроєкту на засіданні Комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування, який очолює Олена Шуляк, не були оприлюднені офіційно. Згодом стало відомо, що народні депутати "Слуги народу" акцентували увагу на тому, що у них не було часу, щоб ознайомитися із проєктом 5655 перед голосуванням.[24] Цей законопроєкт отримав майже мінімально потрібну кількість голосів - 228. Без підтримки представників забороненої партії ОПЗЖ він би не пройшов друге читання[25]. 13 грудня 2022 року у день голосування громадяни зібрали понад 25 000 голосів із вимогою до президента України ветувати законопроєкт. Загалом кількість голосів під петицією становить понад 42 000. Проти цього законопроєкту виступили громадські організації, провідні ЗМІ, Асоціація міст України та інші організації.[26] Європарламент ухвалив резолюцію і закликав Володимира Зеленського не підписувати цей законопроєкт, оскільки "застереження щодо використання майбутніх зусиль з реконструкцій для внесення змін до законодавства таким чином, аби принести користь певним інтересам"[27]. Рух ЧЕСНО зафіксував факт цензури на "Урядовому кур'єрі". З сайту цього видання зникла стаття про проєкт 5655 та містобудівний кодекс як альтернативу цьому законопроєкту. Через кілька місяців статтю повернули на сайт після звернень громадської організації із більш розлогими коментарями Олени Шуляк.[28]

Законопроєком, який викликав критику громадськості, екологів, народних депутатів, став документ № 9664. Це законодавча ініціатива, яка передбачає можливість забудовувати прибережні смуги морів, річок та інших водойм. Міністерство захисту довкілля та Державне агентство водних ресурсів надали свої зауваження до законодавчої ініціативи Шуляк і зазначили, що проєкт несе ризики неконтрольованої забудови прибережних смуг.[30] Так само законопроєкт передбачає можливість приватизовувати штучно намиті ділянки, що може спричинити шкоду для довкілля.[31]

Майно та доходи

У 2020 році Шуляк задекларувана у спільній власності з чоловіком п'ять квартир та два паркувальних місця. З 2012 року Шуляк володіє автомобілем Land Rover (2012 року випуску), у сім’ї також є BMW X6 з 2009 року. Станом на кінець 2020 року Шуляк мала 552 тис. грн та $415 тис. готівкою.[32]

Станом на жовтень 2023 року голова партії "Слуга народу" не подала добровільно декларації за 2021 та 2022 рік до НАЗК.[33]

Громадська діяльність

У квітні 2015 року, Олена Шуляк була кандидатом на посаду глави Державної фіскальної служби України, які подали свої заявки в електронній формі до участі у конкурсній процедурі[34].

Олена Шуляк обрана членом правління та керівником сектору «Будівництво»[35][36][37][38] громадської організації «Офіс ефективного регулювання» (Better Regulation Delivery Office — BRDO) — незалежного неурядового експертно-аналітичного центру, створеного за ініціативи Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, а також Світового банку та уряду Канади.

Олена Шуляк є одним зі співзасновників "Hearts Charity Evening" – благодійного вечора, який підтримує розвиток ендоваскулярної медицини в Україні та збирає кошти для проведення ендоваскулярних операцій дітям з різними ступенями вад серця. Місія благодійного проєкту – забезпечити доступ до ендоваскулярних імплантатів всім дітям із вадами серця, яким потрібна така операція.

Скандали

У 2020 році партія "Слуга народу", яка отримує державне фінансування, заплатила 5 млн грн Інституту когнітивного моделювання[39]. На той час одним із співзасновників і науковим керівником Інституту був Спартак Суббота[40]. Через кілька місяців після оплати цих послуг в Інституті влаштувалася на роботу дочка Олени Шуляк - Дарина.[41] Крім партії “Слуга народу”, ІКМ надав послуги нардепу від колишньої ОПЗЖ, фігуранту Реєстру Zрадників та забудовнику Вадиму Столару — компанія управляла холдингом Live Networks. Також ІКМ співпрацював із партією “Голос”, Кабінетом міністрів, Мінцифри, МОЗ та іншими урядовими структурами. Компанія також вказувала своїм партнером фонд нардепа, фігуранта Реєстру Zрадників та клірика УПЦ МП Вадима Новинського. Далі Інститут когнітивного моделювання разом з Мінцифри проацював над розвитком Telegram-канал Ukraine Now.

17 грудня 2022 року Шуляк без запрошення зайшла до палати важкопораненого військового та юриста Олега Симороза, щоб оскаржити його допис, де він розкритикував її законопроєкт щодо містобудування 5655, який раніше ухвалила Верховна Рада. Симороз підірвався на протитанковій міні та втратив обидві ноги. Візит обурив громадськість і став тригером гучного скандалу, пов'язаного з «мафією забудовників»[3][42]. Після такого вчитку Олени Шуляк її колега народна депутатка Галина Янченко заявила, що виходить з партії "Слуга народу".[43]

У 2023 році уряд своєю постановою заборонив виїзд за кордон депутатам місцевих рад без погодження. Ця заборона заблокувала можливість жінкам, які мають представницький мандат на місцевому рівні, виїздити за кордон, чим порушила їхні права. Шуляк як голова партії "Слуга народу" та голова Комітету з питань організації держвлади та місцевого самоврядування проігнорувала звернення Руху ЧЕСНО з вимогою запросити на комітет прем'єра Дениса Шмигаля для вирішення цього питання.[44]

Родина

Чоловік — Олександр Олександрович Шуляк, засновник та керівник юридичної фірми «Енжіай Груп», яка займається купівлею і продажем нерухомості.[45] Виховують доньку Дарину.

Нагороди

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Шуляк Олена Олексіївна
Олена Шуляк
у соціальних мережах
Олена Шуляк на сайті Facebook
Олена Шуляк на сайті Telegram

Примітки

  1. ↑ а б Партію "Слуга народу" очолила нардепка Шуляк. pravda.com.ua. Українська правда. 15 листопада 2021. 
  2. ↑ а б Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев'ятого скликання". Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 грудня 2022. 
  3. ↑ а б ТОВ “Аудиторська фірма “Стандарт”
  4. ↑ Midland Development Ukraine. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 2 лютого 2022. 
  5. ↑ Олена Шуляк
  6. ↑ Баркар, Дмитро (15 листопада 2021). Партію «Слуга народу» очолила Олена Шуляк. Все, що відомо про нову голову правлячої партії. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 3 липня 2023. 
  7. ↑ ТОВ “Кріейтор”
  8. ↑ Олена ШУЛЯК - №5 у списку Демократичного Альянсу до Київради (uk-UA). Процитовано 4 листопада 2023. 
  9. ↑ «Демократичний Альянс» виступає за більші можливості киян в управлінні містом та за створення системи «зеленого світла» для бізнесу. Uacrisis.org (укр.). 7 травня 2014. Процитовано 4 листопада 2023. 
  10. ↑ На з'їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії Радіо Свобода (9 червня 2019)
  11. ↑ Зе!прем’єр. Що розповідають про Гончарука люди, які його знають. Українська правда (укр.). Процитовано 4 листопада 2023. 
  12. ↑ “Слуга народу”: від 4 квадратних метрів до 44% підтримки. www.chesno.org (укр.). Процитовано 4 листопада 2023. 
  13. ↑ Разумков назвав прізвища голів фракцій Depo.ua (29 серпня 2019)
  14. ↑ Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список.
  15. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  16. ↑ Кабмін затвердив нового представника у Раді
  17. ↑ Указ Президента України Про склад Координаційної ради з вирішення проблемних питань у сфері містобудування. 
  18. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №413/2020 "Про Координаційну раду з вирішення проблемних питань у сфері містобудування". 
  19. ↑ Лобізм забудовників: які послуги Кабмін надає під грифом "секретно" і не для всіх? (Оновлено). www.chesno.org (укр.). Процитовано 4 листопада 2023. 
  20. ↑ Нардепи ухвалили закон про вдосконалення нормування в будівництві. unian.ua. УНІАН. 3 жовтня 2019. 
  21. ↑ Верховна Рада схвалила законопроект про якість будівельної продукції. stal-m.ua. Архів оригіналу за 8 березня 2023. Процитовано 8 березня 2023. 
  22. ↑ Олена Шуляк про захист інвесторів в нерухомість та доступне житло для українців. sluga-narodu.com. Слуга народу. 9 квітня 2021. 
  23. ↑ Катерина Гончарова (2 листопада 2022). Архітектори, суди та "будинки-монстри". Чому Україні потрібна реформа містобудування. rbc.ua. РБК-Україна. 
  24. ↑ Засекречені документи: що приховує голова партії “Слуга народу” Шуляк і до чого тут НАЗК?. LB.ua. 13 вересня 2023. Процитовано 4 листопада 2023. 
  25. ↑ Скандальну містобудівну реформу протягнули майже мінімальною кількістю голосів — Рух ЧЕСНО. www.chesno.org (укр.). Процитовано 4 листопада 2023. 
  26. ↑ Закликаємо народних депутатів не підтримувати містобудівну реформу наосліп. www.chesno.org (укр.). Процитовано 4 листопада 2023. 
  27. ↑ Європарламет закликає Зеленського не підписувати містобудівну “реформу” Шуляк — Рух ЧЕСНО. www.chesno.org (укр.). Процитовано 4 листопада 2023. 
  28. ↑ “Урядовий кур’єр” цензурують в інтересах голови партії “Слуга народу” — Рух ЧЕСНО. www.chesno.org (укр.). Процитовано 4 листопада 2023. 
  29. ↑ Відбудова України. Якою буде компенсація за втрачене житло. daily.rbc.ua. РБК-Україна. 13 лютого 2023. 
  30. ↑ Слуги і море. Як борються за право будувати на воді?. LB.ua. 24 жовтня 2023. Процитовано 4 листопада 2023. 
  31. ↑ Пустилися берега. Хто відкриє вікно можливостей для охочих мати землю біля води. Главком | Glavcom (укр.). 2 листопада 2023. Процитовано 4 листопада 2023. 
  32. ↑ «Слуга» зі шпилькою. Досьє на Олену Шуляк – нову керівницю партії Зеленського. Главком | Glavcom (укр.). 16 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2023. 
  33. ↑ Хто з нардепів добровільно подав декларацію — Рух ЧЕСНО. www.chesno.org (укр.). Процитовано 4 листопада 2023. 
  34. ↑ Хто претендує на посаду глави ДФС
  35. ↑ Офіс ефективного регулювання
  36. ↑ Ростислав Гоменюк і Світлана Шах. Інтерв'ю з Оленою Шуляк: «Офіс ефективного регулювання – каталізатор змін на ринку будівництва». http://www.profbuild.in.ua (українська). 
  37. ↑ Олена Шуляк: Право на майбутнє. Чи мають його українські міста?. https://nv.ua/ (українська). Новое время. 30 січня 2018 р. 
  38. ↑ Олена Шуляк: Як спростити оформлення землі?. https://www.epravda.com.ua/ (українська). Економічна правда. 10 січня 2019 р. 
  39. ↑ Інститут Спартака Субботи отримав майже 5 млн гривень від “Слуги народу”. www.chesno.org (укр.). Процитовано 4 листопада 2023. 
  40. ↑ Суббота Спартак Олександрович. Вікіпедія (укр.). 27 жовтня 2023. Процитовано 4 листопада 2023. 
  41. ↑ Інститут Спартака Субботи отримав майже 5 млн гривень від “Слуги народу”. www.chesno.org (укр.). Процитовано 4 листопада 2023. 
  42. ↑ З пекла додому. Історія поранення, виживання та реабілітації бійця Олега Симороза. texty.org.ua (укр.). 2023. Процитовано 13 вересня 2023. 
  43. ↑ https://suspilne.media/342098-nardepka-ancenko-jde-zi-slugi-narodu-pisla-skandalu-z-vizitom-golovi-partii-sulak-do-poranenogo-bijca/.  {cite web}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  44. ↑ Пане Шмигалю, квітів не треба. Поверніть права!. www.chesno.org (укр.). Процитовано 4 листопада 2023. 
  45. ↑ «Слуга» зі шпилькою. Досьє на Олену Шуляк – нову керівницю партії Зеленського. Главком | Glavcom (укр.). 16 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2023. 
  46. ↑ Указ президента України №406/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 25 серпня 2021. 
Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Довідкові видання
Нормативний контроль