Шумейко Григорій Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шумейко.
Шумейко Григорій Григорович
рос. Григорий Григорьевич Шумейко
Народження12 грудня 1923(1923-12-12) Редагувати інформацію у Вікіданих
Стерлітамак, Стерлітамацький кантон, Башкирська АРСР, РСФРР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть1 травня 1977(1977-05-01) (53 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЛук'янівське військове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ танкові війська
ОсвітаВійськова академія імені М. В. Фрунзе Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки служби1941–1977
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Звання Полковник
Війни / битвинімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу»

Григо́рій Григо́рович Шуме́йко (рос. Григорий Григорьевич Шумейко; 12 грудня 1923, Стерлітамак — 1 травня 1977, Київ) — радянський офіцер, Герой СРСР, у роки німецько-радянської війни командир взводу 50-ї гвардійської танкової бригади 9-го гвардійського танкового корпусу 2-ї гвардійської танкової армії 1-го Білоруського фронту, гвардії лейтенант.

Біографія

Народився 12 грудня 1923 року в Стерлітамаку Башкирії в селянській сім'ї. Росіянин. Член ВКП(б) з 1944 року. Закінчив вісім класів школи. Жив у Краснодарському краї, в селищі Кубані Гулькевицького району.

У жовтні 1941 року призваний в ряди Червоної армії. У боях німецько-радянської війни з листопада 1942 року. У 1944 році закінчив Сталінградське танкове училище. Воював на 1-му Білоруському фронті.

Відзначився при звільненні Польщі. 18 січня 1945 року в районі Плоцька на чолі групи з п'яти танків Шумейко був направлений в тил противника для розвідки і захоплення переправ через річку Віслу. Опинившись у вогняному мішку, танкісти зайняли кругову оборону і в дводенному бою розстріляли три протитанкові батареї противника, після чого покинули підбиті машини і вийшли з оточення.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року Шумейко отримав звання Героя СРСР із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5925).

Після війни продовжив службу в Радянській армії. У 1945 році закінчив Ленінградську вищу офіцерську школу, в 1966 році — Військову академію імені Михайла Фрунзе. Був начальником кафедри і факультету Київського вищого танкового інженерного училища.

Надгробок Шумейка на Лук'янівському військовому цвинтарі

Помер 1 травня 1977 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди, пам'ять

Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, медалями.

В селищі Кубань встановлене погруддя Героя.

Література

  • Герои Советского союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988 (рос.);
  • Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.(рос.)