Юрген Герц

Юрген Герц
Jürgen Goertz
Народився13 березня 1939(1939-03-13)[1] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Челюсцин, Ґміна Чернеєво, Гнезненський повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьскульптор Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1969[1] — 2018[1]
«Musengaul» в Карлсруе, 1981
Підпис митця на скульптурі в замковому парку в Айхтерсгаймі
«S-Printing Horse» в Гейдельберзі, 2000
«Перегони» в Іффецгаймі, 2013

Юрген Герц (нім. Jürgen Goertz, нар. 13 березня 1939) — німецький скульптор.

Біографія

Юрген Герц виріс у селі Кюстен у Вендланді після Другої світової війни — пізніше він розробив дизайн інтер'єру для місцевої Церкви миру. Він закінчив середню школу в Люхові у 1960 році[2] та вивчав скульптуру в Академії мистецтв Карлсруе з 1963 по 1966 рік. Закінчив навчання за спеціальністю мистецький педагог. У 1970 році одружився з художницею Крістою Гейн. У 1971 і 1972 роках він був викладачем в Академії образотворчого мистецтва в Карлсруе. Перша виставка його робіт відбулася в 1974 році в Badischer Kunstverein Karlsruhe[de]. У 1974 році у нього народилася дочка Єва-Юлія. У 2004 році він як видатний скульптор отримав звання «почесний професор», нагороду вручив тодішній прем'єр-міністр землі Баден-Вюртемберг Ервін Тойфель[de]. Юрген Герц є членом Асоціації німецьких митців[de][3], живе і працює в Айхтерсгаймі[de] на південь від Гайдельберга. Його майстерня розташована в Айхтерсгаймській замковій церкві[de].

Роботи

Герц відомий виразними скульптурами з бронзи та інших матеріалів. Особливо багато його робіт представлені громадських місцях на півдні Німеччини. У 1987 році Герц викликав резонанс у міжнародній пресі, випустивши суперечливий «Ku(h)riosum» у Бітігейм-Біссінгені. На місці роботи митця в Ангелбахталь-Айхтерсгаймі понад десять його скульптур виставлені в замковому парку та на прилеглій площі Фрідріха Геккера, включаючи копію «Ku(h)riosum».

  • 1971: Оформлення вівтаря та амвона для парафіяльної церкви Святого Галла в Гофваєрі[4]
  • 1975—1981: «Музичний кінь» в Баденському державному театрі
  • 1978: Скульптура в церкві Святої Нотбурги в Гохгаузені
  • 1979: «Multimissionar» на Ваїнгенському кампусі Штутгартського університету
  • 1980—1984: «Раштатська загадка»
  • 1983: Скульптури та оформлення керамічної стіни в Європагалле Карлсруе
  • 1984: «Заяць» у Нюрнберзі
  • 1984: «Фонтан Ейнштейна» в Ульмі
  • 1985: «Гюглінгенський Вакх» у «Німецькому дворі» в Гюглінгені
  • 1986: «Archidee» перед Технічним ратушею у Фрайбурзі-ім-Брайсгау
  • 1987: «Ku(h)riosum» у Бітіггаймі-Біссінгені
  • 1988: «Христофор», велика пластика з мармуру та бронзи біля церкви Святого Кіліана в Гайльбронні
  • 1988: «EGOLOHNE 88», фонтанна скульптура на Старому ринку в Лоне
  • 1989: «Paar-oh-die», фонтанна пластика на Новому ринку в Ротенбурзі
  • 1986/1990: «Besselei» у Бремені
  • 1990: «Конференція елементів» у Косфельді
  • 1991: «Фонтан місячного світла» перед хором міської церкви в Шорндорфі
  • 1991: Скульптура «Резонанс» у Дурлахській філії Народного банку Карлсруе, з грудня 2017 року знаходиться в скульптурному парку Веттерсбах
  • 1992: Новий дизайн площі Кенігсплац у Гермерсгаймі з мистецькою концепцією «Крила фантазії»
  • 1992—1996: Фігура Святого Августина та ансамбль скульптур на тему гірничої справи перед церквою Святого Августина в Гельзенкірхені
  • 1993: «Вежа сірих коней» у Бітіггаймі-Біссінгені
  • 1993: «Anscavallo» в Ансбаху
  • 1997: «Фонтан Януса» в Боркені[5]
  • 1997: «Фонтан мрій» за Ніколайкірхе в Гайльбронні
  • 1998: Оформлення вівтаря, купелі та кафедри у церкві миру в Кюстені, а також шість настінних рельєфів
  • 1998: Оформлення музейного підвалу в Симпліцисімусгаусі в Ренхені
  • 2000: Велика скульптура «S-Printing Horse» на площі перед Академією друкарських медіа в Гайдельберзі (найбільша скульптура коня у світі)
  • 2000: Для EXPO 2000 у Бад-Пірмонті створив водний маршрут з кількома художніми станціями
  • 2001: Кілька сотень голів у різних стилістичних варіантах для Дому голів на віллі Вісконті у Бітіггаймі-Біссінгені, відкриті у 2003 році
  • 2003: «Ans-Bach-Säule», площа Мартіна Лютера в Ансбаху
  • 2004: Велика пластика «Пегас» у Технологічному та екологічному селі в Брухзалі
  • 2007: «Янгол-охоронець» для галереї фонтанів у Віслоху
  • 2007: Велика пластика «Rolling Horse» на площі Європаплатц біля вокзалу Берлін-Головний
  • 2012: Стела «Ріхард Гансен» у Вайєнштефанському саду у Фрайзінгу[6]
  • 2013: «Гонка» в Іффецгаймі
  • 2015: «Профіль місцевості на кільцевій розв'язці» на перехресті магістралей B292 і L551 Ангельбахталі

Література

  • Goertz, Jürgen. Bruckmann. 1990. с. 32—33, 136—137, 138—139. ISBN 3-7654-2308-4.

Посилання

Примітки

  1. ↑ а б в RKDartists
  2. ↑ Soll «Stolz der Stadt sein», Elbe-Jeetzel-Zeitung. 13 листопада 2008.
  3. ↑ kuenstlerbund.de: Mitglieder «G» / Jürgen Goertz
  4. ↑ Richard Bellm. Alte Kirchen für die erneuerte Liturgie. In: Das Münster, Zeitschrift für christliche Kunst und Kunstwissenschaft. Schnell & Steiner, 29. Jahrgang, München / Zürich 1976, ISSN 0027-299-X, S. 284.
  5. ↑ vanderkrogt.net: Janus-Brunnen
  6. ↑ Mit Adleraugen hatte er die Blumen im Blick. Merkur.de. 10 липня 2012. Процитовано 7 червня 2017.