Яма (річка, Магаданська область)

Яма
60°40′24″ пн. ш. 152°04′34″ сх. д. / 60.673333333333° пн. ш. 152.07611111111° сх. д. / 60.673333333333; 152.07611111111 Редагувати інформацію у Вікіданих
Витік
• координати60°40′24″ пн. ш. 152°04′34″ сх. д. / 60.673333333333° пн. ш. 152.07611111111° сх. д. / 60.673333333333; 152.07611111111 Редагувати інформацію у Вікіданих
ГирлоОхотське море Редагувати інформацію у Вікіданих
• координати59°36′18″ пн. ш. 154°10′53″ сх. д. / 59.605° пн. ш. 154.18138888889° сх. д. / 59.605; 154.18138888889 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни: Росія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РегіонМагаданська область Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина270 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа басейну:12 500 км² Редагувати інформацію у Вікіданих

Яма — річка на Далекому Сході Росії в Ольському районі Магаданської області. Бере початок на південних схилах Майманджинського хребта, від злиття річок Майманджі та Маймачана; перетинає Колимське нагір'я і тече по низинній і широкій долині, у нижній течії протікає заболоченою низовиною; впадає кількома рукавами в Переволочну затоку Ямської губи Охотського моря. Довжина — 270 км (з річкою Майманджа — 285 км), площа басейну — 12,5 тисяч км². В гирлі річки розташоване поселення Ямськ.

Назва річки ймовірно коряцького походження (на евенській мові не етимологізується), від номенклатурного терміна на чавчувенському діалекті в'аям — «річка»[2].

На правому березі річки знаходиться безліч невеликих термокарстових озер, у самому руслі є кілька островів. Має швидку течію, безліч перекатів, проток. Дно кам'янисте і на всьому протязі захаращене завалами і наносами. Замерзає наприкінці жовтня; в останні зимові місяці відзначається серйозне зниження рівня води. Максимальний підйом рівня вод відбувається навесні після льодоходу в першій декаді червня. Періодичні паводки також спостерігаються в літній період після дощів. У заплаві річки ростуть ліси чозенієво-тополевого типу[3].

Рибні ресурси річки багаті й різноманітні. Промислове значення мають лососеві: кета, горбуша, кижуч, палія, харіус[3].

Примітки

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь Северо-Востока СССР / науч. ред. Г. А. Меновщиков; ДВО АН СССР. Сев.-Вост. комплекс. НИИ. Лаб. археологии, истории и этнографии. — Магадан: Магад. кн. изд-во, 1989. — С. 445—456. ISBN 5-7581-0044-7.
  3. а б Яма — река Охотского моря / Охотское море. (рос.)

Література