Яркенд (місто)

Яркенд
спр. китайська: 莎车县
уйг. يەكەن ناھىيىسى‎
Основні дані
38°24′52″ пн. ш. 77°14′58″ сх. д. / 38.41446000002777339° пн. ш. 77.24964000002778164° сх. д. / 38.41446000002777339; 77.24964000002778164Координати: 38°24′52″ пн. ш. 77°14′58″ сх. д. / 38.41446000002777339° пн. ш. 77.24964000002778164° сх. д. / 38.41446000002777339; 77.24964000002778164
Країна КНР
Регіон Сіньцзян-Уйгурський автономний район
Адмінцентр Yarkandd
Поділ
  • Yarkandd, Charakd, Elishqud, Hangdid, Awatd, Beshkentd, Egerchid, Gulbaghd, Aral Townshipd, Charbagh Townshipd, Tomostengd, Yëngi'östeng Townshipd, Odanlikd, Arslanbagh Townshipd, Zerepshat Tajik Ethnic Townshipd, Yaqaerik Townshipd, Kachung Townshipd, Koshirap Townshipd, Damsi Townshipd, Mishad, Ishkul Townshipd, Pekichi Townshipd, Tagharchid, Kosh'erik Townshipd, Dongbagh Townshipd, Alametd, Azadbaghd, Baghawat Townshipd, Karasu Townshipd, Q14127853?, Q14127857?, Q14127871?, Q14127875?, Q14127880?, Q14127884?, Q14127888?, Q14127894?, Q14127898?, Yakan Subdistrictd, Chengzhong Subdistrictd, Chengdong Subdistrictd, Chengxi Subdistrictd, Chengbei Subdistrictd
  • Площа 8956,69 км²
    Населення 762 385 осіб (2010)
    Висота НРМ 1232 ± 1 м
    Телефонний код (+86) 998
    Часовий пояс UTC+8
    Номери автомобілів 新Q
    GeoNames 1280037
    OSM r2748433  ·R
    Поштові індекси 844700
    Міська влада
    Вебсайт gat.xinjiang.gov.cn
    Мапа
    Яркенд. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
    Яркенд
    Яркенд
    Яркенд (Китайська Народна Республіка)
    Яркенд (місто). Карта розташування: Сіньцзян
    Яркенд (місто)
    Яркенд (місто)
    Яркенд (місто) (Сіньцзян)


    CMNS: Яркенд у Вікісховищі

    Яркенд (Шаче, уйг. يەكەن‎‎, кит. 莎車县, пін. Shāchē;) — оаза і місто в Сіньцзяні, Китай, на південний схід від Кашгару і на північний захід від Хотану, на висоті 1189 м над рівнем моря. Бере назву від річки Яркенд. Населення 373 000 (на 2003 рік).

    Географія

    Яркенд розташовано у стратегічному місті приблизно на півдорозі між Кашгаром та Хотаном, на розвилці дороги на північ до Аксу. За часів Великого Шовкового шляху був кінцевою точкою для караванів, що прямували з Кашміру через Ладакх, а потім через перевали Каракорум до оази Нія[en] Таримського басейну.[1] Китайське національне шосе 219 Сіньцзян - Тибет[en], побудоване в 1956 році, починається в Яркенді і прямує на південь і захід, через плато Ладак і до Центрального Тибету.

    З Яркенду ще один важливий маршрут прямував на південний захід через місто Ташкурган до Ваханського коридору, звідки мандрівники могли перетнути відносно легкий перевал Барогіль до Бадахшану.

    Клімат

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 26.1 °C (79 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -5.6 °С (22 °F).[2]

    Клімат Яркенда
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 15 20 26 32 36 38 42 37 36 32 18 10 42
    Середній максимум, °C 0 6 15 22 26 31 33 30 27 20 9 1 18
    Середня температура, °C −5 0 8 15 19 23 25 23 19 12 3 −3 11
    Середній мінімум, °C −11 −5 1 8 12 16 18 17 12 5 −3 −8 5
    Абсолютний мінімум, °C −20 −16 −3 −2 5 7 10 10 3 −2 −17 −21 −21
    Вологість повітря, % 60 59 40 37 43 40 44 53 52 53 62 70 51
    Джерело: Weatherbase

    Історія

    Старе місто складається з декількох обнесених стінами кварталів. Виникло у давні часи як місце привалу караванів, що прямували по Великому шовковому шляху. У китайських джерелах відомий з II ст до Р. Х. В кінці I ст від Р. Х. підкорився ханським військам Лазень Чао, як наслідок поступившись торговельною першістю сусіднім оазам Кашгару і Каргалику. Відродився за часів династії Тан. У XIII ст завойований монголами, його називали перлиною в улусі Чагатая. Наприкінці XVI ст оаза, роздирається міжусобними війнами, визнала головування керманичів Кашгарії. Увійшов до складу Китайської імперії в середині XVIII ст.

    Економіка

    Яркендська оаза займає 3210 км². і відрізняється родючістю ґрунту. Окрім злаків, тут вирощують бавовник, шовковицю, коноплі, бобові і різні фруктові дерева. Розвинені конярство, вівчарство, верблюдоводство. Яркенд спрадавна відомий своїми тканинами. Серед населення переважають мусульмани-уйгури, багато китайців, зустрічаються також індійці і таджики.

    Транспорт

    Яркенд обслуговують Китайське національне шосе 315[en] та залізниця Кашгар - Хотан[en].

    Найближчий аеропорт — аеропорт Кашгар, розташований за 192 км на північний захід від міста. З нього здійснюють рейси до Урумчі, Шанхаю та Пекіна.

    Примітки

    1. The Most Important Findings of Niya in Taklamakan. The Silk Road. Архів оригіналу за 2 грудня 1998. Процитовано 21 липня 2007.
    2. Клімат Яркенда. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.

    Джерела

    • Gordon, T. E. 1876. The Roof of the World: Being the Narrative of a Journey over the high plateau of Tibet to the Russian Frontier and the Oxus sources on Pamir. Edinburgh. Edmonston and Douglas. Reprint: Ch'eng Wen Publishing Company. Taipei. 1971.
    • Hulsewé, A. F. P. and Loewe, M. A. N. 1979. China in Central Asia: The Early Stage 125 BC — AD 23: an annotated translation of chapters 61 and 96 of the History of the Former Han Dynasty. E. J. Brill, Leiden.
    • Puri, B. N. Buddhism in Central Asia, Motilal Banarsidass Publishers Private Limited, Delhi, 1987. (2000 reprint).
    • Shaw, Robert. 1871. Visits to High Tartary, Yarkand and Kashgar. Reprint with introduction by Peter Hopkirk, Oxford University Press, 1984. ISBN 0-19-583830-0.
    • Stein, Aurel M. 1907. Ancient Khotan: Detailed report of archaeological explorations in Chinese Turkestan, 2 vols. Clarendon Press. Oxford. [1] [Архівовано 4 лютого 2005 у Wayback Machine.]
    • Stein, Aurel M. 1921. Serindia: Detailed report of explorations in Central Asia and westernmost China, 5 vols. London & Oxford. Clarendon Press. Reprint: Delhi. Motilal Banarsidass. 1980. [2] [Архівовано 4 лютого 2005 у Wayback Machine.]
    • Introduction to Yarkent County, official website of Kashgar Prefecture government
    • Travels of Benedict Göez Washington University
    • The Silk Road Seattle website [Архівовано 21 грудня 2008 у Wayback Machine.] contains many useful resources including a number of full-text historical works)