Яшин Ілля Валерійович
Ілля Яшин | |
---|---|
рос. Илья́ Я́шин | |
Голова ради депутатів району Красносільського району міста Москви | |
7 жовтня 2017 — 21 липня 2021 | |
Президент | Володимир Путін |
Попередник | Алевтина Базеева |
Наступник | Олена Котьоночкіна |
Депутат Красносільського району міста Москви | |
10 вересня 2017 — 11 вересня 2022 | |
Заступник голови партії ПАРНАС | |
12 травня 2012 — 16 грудня 2016 | |
Наступник | Андрій Зубов |
Помічник депутата Московської міської Думи | |
2002 — 2006 | |
Народився | 29 червня 1983 (41 рік) Москва, РРФСР |
Виборчий округ | Красносільський район |
Відомий як | політик, правозахисник |
Громадянство | Росія |
Національність | російська |
Alma mater | International Independent University of Environmental and Political Sciencesd (2005) і Вища школа економіки (Москва) (2010) |
Політична партія | Яблуко (2000—2008) Партія народної свободи (2010—2016) Солідарність (з 2008) |
У шлюбі з | Vera Musaelyand |
Професія | політик |
Нагороди | |
Підпис | |
vmo-krasnoselskoe.ru | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Ілля Валерійович Яшин (рос. Илья́ Вале́рьевич Я́шин; нар.29 червня 1983 року, Москва, РРФСР) — російський муніципальний і політичний діяч. Депутат ради депутатів муніципального округу Красносільського району міста Москва з 10 вересня 2017 року, голова ради депутатів Красносільського району міста Москви, голова МО Красносельський з 7 жовтня 2017 року[1][2][3]. Виступив проти анексії Криму і війни в Україні.[1]
Заступник голови партії ПАРНАС (2012—2016)[4], член Бюро федеральної політради партії, один із творців і член Бюро Федеральної політради ОДР «Солідарність» з 2008 року. У жовтні 2012 року був обраний до Координаційної Ради російської опозиції. Організацією Amnesty International визнаний в'язнем сумління. З 2006 по 2008 рік був членом федерального бюро партії «Яблуко». Був одним з творців російського руху «Оборона» (2005—2006), і лідером «Молодіжного Яблука». Також відомий низкою яскравих політичних акцій, наприклад, акцією «Поверніть народу вибори, гади!» у 2006 року.
Навесні 2015 року, після убивства російського опозиційного політика Бориса Нємцова працював над завершенням підготовленого Нємцовим дослідження про агресію Росії проти України «Путін. Війна».
Різко засудив російське вторгнення в Україну, розвінчував фейки російської пропаганди, зокрема, й про різанину в Бучі, за що в грудні 2022 року був засуджений до 8,5 років позбавлення волі за поширення «фейків» про Збройні сили Росії[5].
Звільнення
1 серпня 2024 року був випущений на волю в рамках міжнародного обміну полоненими[6][7].
Примітки
- ↑ а б В ряді округів Москви лідирують кандидати від опозиції. www.svoboda.org. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
- ↑ Результати виборів. Мосизбирком. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 3 грудня 2017. [Архівовано 2017-09-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Яшин Ілля Валерійович. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
- ↑ Яшин и треть членов политсовета ПАРНАС вышли из партии. Известия. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- ↑ Сергій Ромашенко, Євгенія Наконечна (9 грудня 2022). Опозиціонера Яшина засудили за "фейки" про армію РФ у Бучі. Deutsche Welle. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Jacobs, Jennifer (1 серпня 2024). US Reporter Freed by Russia in Multi-Country Prisoner Swap. Bloomberg.
- ↑ Туреччина заявила про посередництво між Росією та Заходом в масштабному обміні ув'язненими. Джерело: https://censor.net/ua/n3502678
Посилання
- Илья Яшин / член бюро движения «Солидарность» [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про особу Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |