Ґевйон

Ґевйон
Фонтан Гевйон в Копенгагені (Данія).
Частина відскандинавська міфологія і Ásynjurd[1]
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ґевйон, або Ґефйон (Gefyon — «той, хто дарує»; також Gefjon, Gefjun, Gefn) — в скандинавській міфології богиня плодючості, одна з асів, діва, якій служать померлі дівчата. В Едді зберігся переказ, що Ґевйон, жінка з роду асів, отримала від конунга Швеції Ґюльві в дар за цікаві розповіді стільки землі, скільки можна зорати на 4 биках за одну добу. Ґевйон перетворила на биків своїх синів, народжених від велетня, й вони провели таку глибоку борозну, що відрізали від Швеції великий шматок землі, який Ґевйон назвала островом Зеландія. На місці ж цієї землі виникло озеро Меларен, а проритий канал став протокою Ересунн. Припускають, що історичною основою міфу є переселення данів зі Швеції до Данії у III—IV століттях.

В Сазі про Інґлінґів оповідається, що Ґевйон вийшла заміж за сина Одіна Скйольда й жила разом з ним на острові Зеландія в місті Ґлейд (суч. Лайре, неподалік Роскілле).

Ґевйон асоціюється з землеробством, цнотливістю та успіхом. Дівчата, які помирали незайманими, ставали її почтом у загробному житті, тому вона характеризується як богиня чеснот, але, всупереч усьому, вона була й богинею достатку. Крім того, «Ґефн» — одне з імен Фрейї — давньоскандинавської богині плодючості, кохання та краси.

В Копенгагені знаходиться скульптура з фонтаном, присвячена Ґевйон.

Посилання

Джерела

Попередній перегляд приміток

  1. Cassell's Dictionary of Norse Myth & Legend — 2002. — С. 36–37. — 494 с. — ISBN 0-304-36385-5