Ґлоґівське князівство

Ґлоґівське князівство
Герб
Дата створення / заснування 1177 Редагувати інформацію у Вікіданих
Час/дата припинення існування 1815 Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа розташування
CMNS: Ґлоґівське князівство у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

51°40′00″ пн. ш. 16°05′00″ сх. д. / 51.6667° пн. ш. 16.0833° сх. д. / 51.6667; 16.0833

Ґлоґівське князівство (пол. Księstwo Głogowskie) або Герцогство Ґлоґау (нім. Herzogtum Glogau) — князівство, що існувало у Нижній Сілезії зі столицею в місті Ґлоґів. Одне з західно-слов'янських князівст, середньовічне державне утворення (феодальна монархія) на території історичної Сілезії. Виділилось з незалежного Сілезького князівства 1178 року. В ньому правили члени династії Сілезьких П'ястів, поки ця династія вимерла 1488 року, й Ґлоґів став леном Богемської корони як т.зв. безпосереднє князівство. За часів панування Священної Римської імперії та Прусії стало називатись князівство (герцогство) Бреслау. 1742 році остаточно перестало існувати та увійшло до складу Королівства Пруссія.

Історія

В ХІ-ХІІ столітті Ґлоґівський уділ існував у складі Вратиславського князівства. У 1177/1178 р. князь Конрад Ґлоґівський, молодший син князя Сілезії Володислава II, отримав князівство в управління. Після смерті бездітного Конрада його старший брат князь Сілезії Болеслав I призначив Ґлоґів свого намісника. Також своїх намісників призначали в князівство наступні князі Сілезії Генрик І і Генрик II.

Сілезькі князівства

1248 році старші сини Генрика ІІ Болеслав II і Генрик III поділили між собою Сілезію. Їх молодший брат Конрад I також претендував на свою частину батьківської спадщини. У 1249–1251 роках відбувалась ворожнеча між братами. Наприкінці 1251 року Сілезія була розділена на три незалежні князівства: Вроцлавське, Леґніцьке та Ґлоґівське.

1274 року від князівства відокремилися Стинавське та Заґанське князівства. Після смерті батька сини князя Конрада І спочатку правили разом, а потім, до 1 липня 1278 року, розділили князівство. Старший із братів, Конрад II отримав Стинавське князівство, Генрик III отримав Ґлоґів, Кожухів і Битомське князівство, а Премисл отримав Спротаву, Жагань і Новогруд-Бобжанський.

1312 року відокремилося Олешницьке князівство.

Герб Ґлоґівського князівства

Генрик III залишив п'ятьох малолітніх синів: Генрика IV, Конрада, Болька, Івана та Премисла. 1310 року вони передали Померанію Бранденбургу. У 1312 році брати розділили спадщину князя Генріха III.

Коли 11 січня 1331 року помер князь Премишль, князівство було офіційно розділено між його братами: Іваном і Генриком IV, а вдові Премишля княгині Констанції Свидницької було виділено половину Ґлоґівського князівства.

В цей же час, 1331 року під військовим тиском короля Богемії Яна І Люксембурга князівство було включено до складу Богемської корони.

Син Генріха IV, князь Заганський, Генріх V Залізний (1342–1369), вирішив повернути Ґлоґів, який він зайняв у травні 1343 року. Війна з королем Богемії завершилася угодою, укладеною 7 червня 1344 року.

1476 року, після смерті Генріха XI, правнука Генріха V, почалася боротьба між його двоюрідним братом князем Заганьським Іваном II і тестем Генріха XI курфюрстом Бранденбурга Альберхтом III.

1488 року угорська армія короля Матвія Корвіна взяла Ґлоґів штурмом, і Іван II був змушений відмовитися від князівства, яке Матвій Корвін передав своєму позашлюбному синові Івану Корвіну.

Після смерті в 1490 році Матвія Корвіна королем Богемії став Володислав II Ягелон, який передав князівство своїм братам Івану Ольбрахту та Сигізмунду Ягелону. 1506 року Сигізмунд I передав Ґлоґівське князівство Казимиру II Тешинському на правах довічного володіння. Казимир II став останнім Ґлоґівським князем - після його смерті 1528 року князівство увійшло королівства Богемії, яке 1526 року було зайняте Габсбургами.

Після Першої Сілезької війни Ґлоґів був окупований Пруссією.

Ґлоґівські князі

  • Володислав II, князь Сілезії
  • Конрад Ґлоґівський, князь Ґлоґівський (1177-1180/1190), син Володислава ІІ
  • Болеслав I, князь Сілезії, син Володислава ІІ
  • Генрик І, князь Сілезії, син Болеслава І
  • Генрик II, князь Сілезії, син Генрика І
  • Конрад I Ґлоґувський, князь Ґлоґівський (1251-1273/1274), син Генрика ІІ
  • Генрик III Ґлоґувський, князь Ґлоґівський (1273/1274-1309), син Конрада І
  • Матильда Брауншвейг-Люнебурзька, княгиня-регент Ґлоґівська (1309-1318), вдова Генрика ІІІ
  • Генрик IV, князь Ґлоґівський (1318-1321), син Генрика ІІІ
  • Премисл І, князь Ґлоґівський (1318-1331), син Генрика ІІІ
  • Генріх I Яворський, князь Ґлоґівський (1337-1346), правнук Генрика ІІ
  • Констанція Свидницька, княгиня-регент Ґлоґівська (1360-1361), вдова Премисла І Ґлоґівського
  • Болько II князь Ґлоґівський (1361-1368), брат Констанції Свидницької

У складі земель Богемської корони (1346-1349)

  • Генрик V Залізний, князь Ґлоґівський (1349-1369), син Генрика IV
  • Генрих VI, князь Ґлоґівський (1369-1378), син Генрика V
  • Генрик VII, князь Ґлоґівський (1369-1394), син Генрика V
  • Генрик VIII, князь Ґлоґівський (1395-1397), син Генрика V
  • Іван I Жаганський, князь Ґлоґівський (1397-1412), син Генрика VIII
  • Генрик IX, князь Ґлоґівський (1397-1467), син Генрика VIII
  • Генрик X, князь Ґлоґівський (1397-1423), син Генрика VIII
  • Володислав Тешинсько-Ґлоґовський, правив половиною Ґлоґівського князівства (1431-1460)
  • Маргарита Цильська, правила половиною Ґлоґівського князівства (1460-1476), вдова Володислава Тешинсько-Ґлоґовського
  • Генрик XI, князь Ґлоґівський (1467-1476), син Генрика IX
  • Іван ІI Жаганський, князь Ґлоґівський (1476-1488), син Івана I Жаганського

У складі земель Богемської корони (1488-1491)

  • Іван Корвін, князь Ґлоґівський (1488-1490), князь Стинавський і Опавський
  • Іван Ольбрахт, князь Ґлоґівський (1491-1496)
  • Сигізмунд I Ягелон, князь Ґлоґівський (1499-1506)
  • Казимир II Тешинський, князь Ґлоґівський (1506-1528), князь Сілезії, Тешинський, Стинавський, Опавський.

Джерела

  • Dąbrowski J., Dzieje polityczne Śląska w latach 1290–1402, [w:] Historia Śląska, 1, Kraków 2013.
  • Grochowska-Jasnos M., Dymytryszyn J., Zarys dziejów mennictwa głogowskiego od końca XII w. do końca XV, [w:] Głogowskie Zeszyty Naukowe, Wrocław • Głogów 2009.
  • Grodecki R., Dzieje polityczne Śląska do roku 1290,[w:] Historia Śląska, 1, Kraków 2013.
  • Jurek T., Dziedzic Królestwa Polskiego, Książę głogowski Henryk (1274–1309), Kraków 2010