555-та піхотна дивізія (Третій Рейх)

555-та піхотна дивізія (Третій Рейх) 555. Infanterie-Division
Німецькі солдати на обладнанні фортифікаційних споруд лінії Зігфрида
На службі	10 лютого — 25 вересня 1940
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Тип	піхота
Чисельність	піхотна дивізія
У складі	Див. Командування
Війни/битви	Друга світова війна Дивна війна
Командування
Визначні командувачі	Вальдемар Хенріці

555-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 555. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту, що входила до складу німецьких сухопутних військ у роки Другої світової війни.

555-та піхотна дивізія була сформована 10 лютого 1940 року як оборонне формування, для прикриття кордонів у районі Верхнього Рейну. Штаб був сформований з 443-ї дивізії особливого призначення, а також 624-й, 625-й, 626-й і 627-й піхотні полки і 555-й артилерійський полк. 624-й піхотний полк був сформований з 308-го піхотного полку (207-ма піхотна дивізія), 625-й піхотний полк був сформований з 338-го піхотного полку (208-ма піхотна дивізія), а 626-й піхотний полк був сформований із 377-го піхотного полку (225-та піхотна дивізія). 627-й піхотний полк був сформований з батальйонів ландшуц. У результаті такого стилю формування 555-та піхотна дивізія не мала єдиної регіональної ідентичності, згідно з якою більшість солдатів належали до одного регіонального військового округу, як це було у багатьох німецьких піхотних дивізіях перших хвиль мобілізації. Сама дивізія була сформована у VI військовому окрузі, але використовувала піхотні полки III (625-й полк), X (626-й полк) і XX військових округів (624-й полк). 555-й артилерійський полк був зібраний з підрозділів трьох різних округів, а саме I, II і VI. Його кількість піхотних полків також була незвичайною. У той час як більшість німецьких піхотних дивізій мала три штатні піхотні полки, а деякі пізніші дивізії (наприклад, дивізії 15-ї хвилі мобілізації) мали два, 555-та піхотна дивізія складалася з чотирьох піхотних полків.

Дивізія була розгорнута як частина прикриття «Лінії Зігфріда» під командуванням XXV армійського корпусу (Карл фон Прагер) 7-ї армії (Фрідріх Долльман) групи армій «C» (Вільгельм Ріттер фон Лееб). 10 травня 1940 року її розгорнули на початку битви за Францію у північному Бадені, в районі міст Раштат і Баден-Баден. До середини червня ця територія також включатиме Ахерн і Кель. Її південним сусідом була 557-ма піхотна дивізія з 96-ю піхотною дивізією на північному сході (у секторі Карлсруе-Брухзаль) і 78-ю піхотною дивізією на сході (у секторі Пфорцгайм). 555-та піхотна дивізія розташувалася навпроти частини французького кордону, яку охороняла 5-та французька армія армійського генерала Віктора Буре. Починаючи з 14 червня 1940 року, частини 7-ї армії почали висуватися на позиції, щоб прорвати південно-східну довжину лінії Мажино, але 555-та дивізія спочатку залишалася на місці, навпроти сильно укріплених французьких фортечних підрозділів навколо Страсбурга.

Після блискавичної перемоги німців у битві за Францію роль 555-ї піхотної дивізії в охороні кордонів була скасована. У липні 1940 року дивізію перевели в резерв на територію округу. 25 вересня 1940 року 555-та піхотна дивізія була розформована.

• Західна Німеччина (лютий — вересень 1940)

• генерал-лейтенант Вальдемар Хенріці (10 лютого — 25 вересня 1940)

• Хронологія Другої світової війни на Західному фронті
• Битва за Зеландію
• Битва при Ліллі
• Битва при Аррасі (1940)
• Операція «Анвіл»
• Дюнкерська евакуація

• 555. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de.(нім.)
• 555.Infanterie-Division
• 555. Infanterie-Division

• Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 291st-999th Infantry Divisions, Named Infantry Divisions, and Special Divisions in WWII. — Paderborn : Stackpole Books, 2007. — Т. 1. — 400 с. — (Stackpole military history series) — ISBN 9-780-811-73-43-70. (англ.)
• Georg Tessin. Band 9: Die Landstreitkräfte. Nr. 281—370 // Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. — 1. — Osnabrück: Biblio Verlag, 1974. — Bd. 9. — 323 S. — ISBN 3-764-81250-8.

Виноски

Джерела