665
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 665 DCLXV |
| Ab urbe condita | 1418 |
| Ассирійський | 5415 |
| Бенгальський | 72 |
| Берберський | 1615 |
| Буддистський | 1209 |
| Бірманський | 27 |
| Візантійський | 6173–6174 |
| Китайський | 甲子年 (деревяний щур) 3361 або 3301 — до — 乙丑年 (деревяний бик) 3362 або 3302 |
| Коптський | 381–382 |
| Ефіопський | 657–658 |
| Єврейський | 4425–4426 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 721–722 |
| - Шака самват | 586–587 |
| - Калі Юґа | 3765–3766 |
| Іранський | 43–44 |
| Ісламський | 44–45 |
| Японський | — |
| Яванський | 556–557 |
| Юліанський | 665 DCLXV |
| Корейський | 2998 |
| Тайванський | 1247 до РК 民前1247年 |
| Тайський сонячний | 1207–1208 |
Раннє Середньовіччя. Триває чума Юстиніана. У Східній Римській імперії продовжується правління Константа II. Більшу частину території Італії займає Лангобардське королівство, деякі області належать Візантії. Франкське королівство розділене між правителями з династії Меровінгів. Іберію займає Вестготське королівство. В Англії триває період гептархії. Авари та слов'яни утвердилися на Балканах. Центр Аварського каганату лежить у Паннонії. На території сучасних Словенії та Австрії існує слов'янське князівство Карантанія.
Омеядський халіфат займає Аравійський півострів, Сирія, Палестина, Персія, Єгипет, частина Північної Африки. У Китаї триває правління династії Тан. Індія роздроблена. В Японії триває період Ямато. Хазарський каганат підпорядкував собі кочові народи на великій степовій території між Азовським морем та Аралом.
На території лісостепової України в VII столітті виділяють пеньківську й празьку археологічні культури. У VII столітті продовжилося швидке розселення слов'ян. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема булгари, хозари, алани, авари, тюрки.
Події
- Візантійська імперія найняла 5 тис. слов'ян для війни з арабами в Сирії[1].
- Західні тюрки повстали проти ханів, нав'язаних їм китайською династією Тан[2].
Народились
Померли
Див. також
Виноски
- ↑ Revue roumaine d'histoire. Académie de la République populaire roumaine, 1981
- ↑ The history of the Mongol conquests, par J. J. Saunders. Éditeur University of Pennsylvania Press, 2001 (ISBN 978-0-8122-1766-7)
|
Це незавершена стаття про рік. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
